Читать курсовая по строительству: "Особливості розвитку архітектури Європи в XI–XV ст." Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Курсова робота

Особливості розвитку архітектури Європи в XI-XV ст. Вступ

романський архітектура конструктивний європейський

Метою дослідження даної теми є вивчення формування держав в Європі, їхніх традицій та національних особливостей через архітектуру. Розпад імперії Каролінгів, набіги угорців і норманів, завоювання Англії, виникнення і розвиток держав Східної Європи, хрестові походи, іспанська Реконкіста, селянські повстання і боротьба міських комун за свої вольності, чвари німецьких імператорів і римських пап, нескінченні феодальні війни, на протязі усього середньовіччя виснажували народи, і без того пригнічені гнітом панували земельних відносин, як і всі складні соціально-економічні процеси, викликані постійним зіткненням відцентрових і доцентрових сил і прагненням державності, що складалася, подолати хаос феодальної роздробленості, - все це відкладало свій відбиток на матеріальну і духовну культуру середньовічної Європи. Величезну роль у житті середньовічного суспільства відігравала церква, що служила найважливішою опорою феодалізму і, за визначенням Ф. Енгельса, яка виступала в якості найбільш загальної санкції існуючого феодального ладу. Підпорядкувавши собі філософію, науку, літературу і мистецтво, вона скувала всі сторони життя середньовічної людини, в масі неосвіченого і забобонного [5, с. 7].

Історію Середньовічної архітектури вивчали багато зарубіжних дослідників, таких як Банистер Флетчер, Ле Гофф, Огюст Шуази, Гельмут Кенигсбергер та вітчизняних науковців, зокрема, Нессельштраус Ц., Левчук Л., Конопльова О., Закович М., Брагина Л., Гуляницький Н., Кодін В. та багато інших. Однак осмислення особливостей історії архітектури Європи потребує детальнішого вивчення. Цим і зумовлена актуальність теми курсової роботи: «Особливості розвитку архітектури Європи в ХІ - ХV ст.»

Об'єкт дослідження - історія розвитку архітектури Європи в XІ - XV ст., що досить чітко ділиться на періоди за типологічними та стилістичними особливостями, які відрізняють зодчество в кожному з цих періодів, мали суворо історичну обумовленість, змінюючись залежно від етапів соціально-політичного та культурно-історичного розвитку Середньовічної Європи.

Предметом дослідження є особливості розвитку Середньовічної архітектури на прикладі романського та готичного періодів. Народна архітектура Середньовічної Європи, значною мірою емпірично, створювалася колективами майстрів, у відповідь на постійно просторові та архітектурно-художні завдання, які постійно ускладнювались, через забезпечення того матеріального середовища, в якому розвивалося життя феодальної Європи з усією сукупністю своїх історично необхідних особливостей. Будівельне мистецтво, вдосконалюючи систему склепінних перекриттів, шукали в той же час функціонально найбільш виправдані просторові побудови і найбільш виразні й урівноважені об'ємні композиції. У своїх пошуках вони зверталися не тільки до досвіду та спадщини римського інженерного мистецтва, але не меншою мірою і власним традиціям народного зодчества, особливо дерев'яного, композиційні побудови якого не раз у своєрідній інтерпретації застосовувалися і в кам'яній архітектурі. Окремі народи вносили до формоутворювального процесу корективи

Похожие работы