Читать реферат по истории: "Юрій Володимирович Довгорукий" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістВступ

. Формування Юрія Довгорукого як особистості

. Досягнення мети і результати діяльності

Висновок

Список використаної літератури

Додатки Вступ Актуальність теми. Юрій Володимирович Довгорукий відіграв важливу роль в історії України, тому що майже вся політика князя була пов’язана з Південною Руссю. Його діяльність дуже сильно вплинула на долю всієї Русі, адже саме Юрій Володимирович почав процес ослаблення Києва.

Історіографія. Особистість Юрія Довгорукого дуже суперечлива. У вчених існують різні погляди. Російські вчені, засуджуючи моральні якості характеру, хвалять князя за його внутрішню політику: “Распространив там веру христианскую, сей князь строил церкви в Суздале, Владимире, на берегах Нерли, умножил число духовных пастырей…, открыл пути в лесах дремучих, оживил дикие, мертвые пустыни знамениями человеческой деятельности, основал новые селения и города” (Карамзин). [4]

Українські історики засуджують як характер Юрія, так і його політику захоплення Київського князівства. Вони зневажливо характеризують діяльність Довгорукого, а деякі вчені навіть бачать у цьому початок боротьби між росіянами й українцями.

Мета і завдання роботи. Головною метою дослідження стало узагальнення життя Юрія Довгорукого.

Хронологічні рамки дослідження. Ця тема охоплює період від приблизно 90 р. XI ст. до 1157 р.. Формування Юрія Довгорукого як особистості В 90-х роках XI ст. у сім’ї Володимира Мономаха - переяславського князя - народився син, Юрій.

Друга половина XI ст. - це часи початку розпаду Київської Русі на окремі землі. Між удільними князями точаться постійні війни. Кожен з них намагається заволодіти більшим і кращим князівством. І тільки в 1097 р. Любецький з’їзд, скликаний Володимиром Мономахом, намагався покласти край суперечкам. З’їзд закріпив за певними династичними лініями удільні князівства, але цим же було засвідчено й узаконено подрібнення колись єдиної держави на окремі спадкоємні князівства.[7]

Крім того, в цей же період з’явилися нові кочові племена - половці - які постійно нападали на територію Київської Русі. Треба сказати, що в кінці XI ст. батько Юрія Довгорукого, Володимир Мономах, був князем на Переяславщині. А як відомо, ці землі найближчі до половців. До того ж пізніше Юрій Довгорукий як ростово-суздальський князь не одноразово воював проти Волзької Булгарії. І тому постійна боротьба з кочовиками також вплинула на формування особистості Юрія Довгорукого.

Достовірно невідомо, коли Юрій Володимирович став ростово-суздальським князем. В історіографії встановилася дата 1096-1097рр., але в джерелах немає жодних свідчень з цього приводу. В цей час Юрій був зовсім малою дитиною, тому разом з ним поїхав правити від його імені ближній боярин Володимира Мономаха Юрій Шимонович. Цікаво те, що князь жив не в столиці, Ростові, а у Суздалі. Можливо це зумовлено тим, що ростовська знать негативно ставилася до юного князя.[1] В свою чергу це призвело до розвитку негативних рис характеру ростово-суздальського князя.

Татищев приводить нам ось який портрет князя: “Был роста немалого, толстый, лицом белый, глаза невелики, великий нос долгий и накривленный, брада малая, великий любитель жен, сладких пищ и пития, более о веселиях, нежели о расправе и воинстве

Похожие работы