(Назад)
(Cкачать работу)ризику можуть послужити ліміти по кредитних лініях, при видачі кредиту під заставу векселів, тощо.
Але слід зазначити, що деякі науковці визначають лімітування, як більш широке поняття. Тобто ліміти за такою точкою зору можуть стосуватися не лише сум кредитів. Банки можуть самостійно встановлювати додаткові (до законодавчо визначених) обмеження, які в більшості випадків можна визначити як ліміти країн, галузі, безпосереднього позичальника, видів забезпечення, валют. Ефект від впровадження лімітування забезпечується через обмеження конкретних ризиків, що характеризують даного клієнта, які є складовими елементами кредитного ризику. До того ж встановлення подібних лімітів, в межах яких мають діяти молодші і середні кредитні менеджери, зводить до мінімуму ризик втрат від індивідуальних помилок персоналу та ризик, пов’язаний з концентрацією кредитних ресурсів.
Нормування кредитів має дві форми. Перша застосовується тоді, коли банк відмовляється надати позику позичальнику на будь яку суму, навіть за умови, що позичальник погоджується платити вищу процентну ставку. Друга має місце тоді, коли банк готовий надати позику, але обмежує її розмір до суми, яка менша за ту, що хотів би отримати позичальник. Банк виходить з того, що саме ті, що готові платити найвищі процентні ставки, - це індивіди та фірми з найризиковішими інвестиційними проектами. Якщо позичальник здійснює вкрай ризикове використання коштів і досягає успіху, то він отримує великі прибутки.
З іншого боку, банк не хотів би надавати подібну позику, бо інвестиції пов’язані з великим ризиком, і цілком ймовірно, що позичальник не досягне успіху, через що банку не повернуть гроші.
Наші банки масово продають кредити. За останні чотири місяці колекторські і факторинговим компаніям продано понад 4,5 млрд. грн.. кредитів за 1-11% від їх номінальної вартості. Банки займають вигідні для себе позиції і ця проблема не турбує ні їх, ні державу.
Висновки і пропозиції
проблемний кредит заборгованість банк
Українська банківська система зазнала значних збитків із поширенням світової фінансово-економічної кризи. В першу чергу це пов’язано із девальвацією національної валюти і зростанням частки проблемної заборгованості в банках. Велику роль у зростанні частки неповернення кредитів відіграла глобальна фінансова криза.
З настанням кризи основний фінансовий ресурс банків - кредитування дав збій, частки проблемної заборгованості в кредитному портфелі провідних українських банків зросли у разі. Для боротьби з цим явищем, для підтримання ліквідності власних активів українським банкам слід підійти до цього питання диференційовано, а саме використовувати досвід, як європейський, так і власний. На моє переконання, найдієвишими методами боротьби є продаж кредитів, страхування кредитних ризиків, а також звернення до спеціалізованих компаній.
Висновок один - на сьогодні гостро назріла необхідність комплексного вирішення проблеми. Шляхи очевидні - впровадження механізму «токсичного» банку або держфонду, регулювання нормативів ліквідності банківського сектора, держбюджетні вливання для покриття збитків. Якщо це не зробити, то другої хвилі банківської кризи, причому чисто українського походження, не уникнути.
За даними Нацбанку, в
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы