- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛІЗАЦІЇОльга Максимович
Анотація. У статті дано короткий огляд поглядів і стверджень науковців щодо тлумачення дефініцій «соціалізація», «духовний потенціал», «духовність», «духовна культура»; виокремлено шляхи формування духовної культури студентської молоді в процесі соціалізації.
Ключові слова: соціалізація, духовний розвиток, духовність, моральність, духовна культура.
духовність культура соціалізація особа студент
Одним із першочергових завдань сучасної педагогічної науки і практики є посилення уваги до спеціальних педагогічних досліджень, зокрема формування духовної культури студентської молоді у процесі соціалізації.
Проаналізувавши основні погляди науковців на періодизацію людського життя (Ш.Бюллера, А.Джерсілда, Е.Еріксона, Д.Ельконіна, Н.Лукіна, Р.Нємова, Ж.Піаже, Е.Шпрінгера, К.Юнга), можна дійти висновку, що розширення та поглиблення соціалізації студентської молоді відбувається у трьох основних сферах: діяльності, спілкуванні, самосвідомості: відбувається розширення свідомості, світогляду, молода людина намагається переосмислити навколишній світ, формується „Я-концепція” як активного суб’єкта діяльності, розширюються види діяльності, коло спілкування, пізнання інших людей, розвиваються вміння спілкування, збагачення його змісту, відбувається осмислення своєї соціальної приналежності, соціальної ролі, відчувається поступове, хоча і неповне, досягнення автономії щодо сім’ї, бо ще відчутна залежність від батьків. Вчені-психологи виокремлюють кілька соціально-психологічних механізмів соціалізації:
• ідентифікація - це ототожнення індивіда з деякими людьми або групами, що дає змогу засвоювати різноманітні норми, відносини і форми поведінки, властиві навколишнім. Прикладом ідентифікації є засвоєння дітьми батьківської поведінки, установок і цінностей як своїх власних;
• імітація або наслідування є свідомим або несвідомим відтворенням індивідом моделі поведінки, досвіду інших людей (зокрема, манер, рухів, учинків тощо);
• навіювання - процес неусвідомленого відтворення індивідом внутрішнього досвіду, думок, почуттів і психічних станів тих людей, з якими він спілкується;
• соціальна фасилітація - стимулюючий вплив поведінки людини на діяльність інших, у результаті чого їхня діяльність стає вільнішою й інтенсивнішою;
• конформність - усвідомлення розбіжності в думках з навколишніми людьми і зовнішня згода з ними, реалізована у поведінці.
• сором або почуття провини - переживання викриття та ганьби, пов'язане з реакцією інших людей або покаранням самого себе незалежно від інших людей.
Молоді люди (13-19 років) засвоюють зразки поведінки значущих для них інших людей, при цьому важливим є формування адекватного уявлення про світ і свою роль у ньому. Провідним видом діяльності для них є спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця і навчання, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Найважливішим етапом духовного становлення є вік 6-20 років: відбувається біологічне і соціальне дозрівання, формується свідомість, світогляд, готовність до різноманітної трудової та творчої діяльності; у цей час підвищена
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Концепция молод жной политики и программы е реализации в г Челябинск |
Предмет/Тип: ТГП (Диплом) |
Тема: Формы и методы духовно-нравственного воспитания младшего школьника в современном духовно-просветительском центре |
Предмет/Тип: Педагогика (Диплом) |
Тема: Духовно экзистенциальное и духовно культурное время и пространство |
Предмет/Тип: Философия (Реферат) |
Тема: Духовно-нравственное воспитание в семье |
Предмет/Тип: Педагогика (Реферат) |
Тема: Духовно-культурные права граждан |
Предмет/Тип: Основы права (Курсовая работа (т)) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы