Читать контрольная по менеджменту: "Аналіз стратегій провідних корпорацій світу" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Аналіз стратегій провідних корпорацій світу В умовах становлення ринкової економіки усе більше зростає невизначеність та насиченість зовнішнього середовищ. Керівництву підприємств доводиться управляти не тільки самим виробничим процесом, але й ураховувати вплив зовнішнього середовища.

Підприємства, що вчасно враховують та прогнозують зміни зовнішнього середовища, мають оптимальні шанси ефективно функціонувати та розбудовуватися. У цих умовах для тих організацій, які в стані прогнозувати та ураховувати ці зміни якомога раніше, можуть з’явитися сприятливі можливості, пов’язані з раціональним використанням сил за допомогою стратегічного керування та вироблення цільових стратегій для створення нових переваг у виживанні та конкуренції.

Проблеми управління розвитком підприємства розглядалися в наукових працях відомих зарубіжних, вітчизняних вчених та економістів- практиків. Слід зазначити вагомий внесок у вирішення окремих учених, як Д.Белл, О.О. Богданов, Н. Вінер, В.М. Геєць, Ю.Г. Лисенко, М.П. Тодаро, Дж. Форестер, Р. Фрімен, Й,А. Шумпетер. [1]

На сучасному етапі вагомий внесок щодо розробки теоретико-методологічних засад формування та реалізації стратегій розвитку підприємства внесли праці таких вітчизняних та зарубіжних учених, як Т.Ю. Адаєвої, Р.А. Єршової, І.І. Пічуріна, Ф.Колера, М.Портера, Р.А. Фатхутдінова та ін. Кожен науковець пропонує власне розуміння процесу формування стратегії розвитку, вибору оптимальної стратегічної альтернативи, акцентуючи увагу на тому чи іншому етапі розробки стратегії.

Існує безліч визначень поняття «стратегія розвитку підприємства».

Г. Мінцберг з’ясував, що стратегія є не тільки планом, а комплексом рішень та дій; і є не послідовністю виконання запланованого, а прямо протилежне цьому, це відправна точка.

І. Ансоф, використовуючи концепцію стратегічного менеджменту, зазначав, що стратегія - один з декількох наборів правил прийняття рішення щодо поведінки організації, і виділив чотири групи правил:

правила встановлення відносин підприємства із зовнішнім середовищем;

правила встановлення відносин і процесів всередині підприємства;

правила ведення щоденних справ;

засоби вимірювання результатів сьогоденної і майбутньої діяльності компанії.

Він описує стратегію як сукупність правил для прийняття рішень з метою забезпечення стійкого зростання і розвитку підприємства; виокремлюючи дві групи правил:

правила взаємовідносин підприємства з зовнішнім середовищем (стратегія бізнесу)

правила встановлення рівноваги між власними внутрішніми змінними (організаційна концепція).

М. Портер, використовуючи ідею ланцюжка цінностей, пропонував стратегію розглядати як аналіз внутрішніх процесів та взаємодій між різними складовими організації для того щоб визначити, як і де додається цінність. При цьому стратегія - це позиціонування організації щодо галузевого середовища[2]

Під стратегією розвитку сучасного підприємства, відповідної до виконання основних поставлених перед підприємством функцій, (Див. табл.1) слід розуміти узагальнюючу модель дій, представлену у вигляді комплексу розроблених напрямків або рекомендацій.

Визначення поняття «стратегія» повинне містити в собі характеристику всіх процесів, що