купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Але без залучення землі в ринковий обіг кінцева мета земельної реформи, а це економічно ефективне використання земель, досягнута не буде. Це означатиме, що Україна все більше і більше буде відставати в економічному розвитку від своїх сусідів, і тоді політики стануть перед вибором, або прийняти ринок землі або залишитися відсталою країною. Про те, керівники держави ще одностайно не прийшли згоди, чи потрібен земельний ринок державі чи ні. Відсутність консенсусу в політикумі по питанню формування ринку землі, є головною перешкодою на шляху земельної реформи, яка вже тягнеться 22 роки.
Перше місце українські політики розділяють з мексиканськими колегами, які визначалися з становленням ринку землі протягом 23 років.
Ретроспективний огляд ходу земельної реформи, оцінка її позитивних результатів та негативних наслідків дозволяють стверджувати, що загалом вона здійснювалася надто непослідовно і не завжди науково обґрунтовано. Її кінцевим результатом, з огляду на перехід до ринкової економіки, мало б бути паювання і передача землі селянам у приватну власність, заснування на цій основі господарств ринкового типу, запровадження повноцінного ринку землі. Можливо в такому разі вдалося б уникнути значних економічних і психологічних втрат. Проміжні етапи (передача землі у колективну власність, видача земельних сертифікатів) лише сповільнили реформу, численні законодавчі та нормативні акти заплутали її суть і спричинили багато порушень у сфері земельних відносин. .2 Елементи оподаткування землі Стаття 269. Платники земельного податку
. 1. Платниками податку є:
. 1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
. 1.2. землекористувачі.
Стаття 270. Об’єкти оподаткування земельним податком
.1. Об’єктами оподаткування є:
.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Стаття 271. База оподаткування земельним податком
.1. Базою оподаткування є:
.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. 271.2. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В
Похожие работы
Тема: Оподаткування доходів фізичних осіб від купівлі-продажу земельних ділянок: українські реалії та зарубіжний досвід |
Предмет/Тип: Бухучет, управленч.учет (Реферат) |
Тема: Оподаткування доходів фізичних осіб. Спрощена система оподаткування суб |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Реферат) |
Тема: Оренда земельних ділянок |
Предмет/Тип: Основы права (Контрольная работа) |
Тема: Необхідність проведення земельних реформ |
Предмет/Тип: Основы права (Реферат) |
Тема: Екологічна експертиза земельних ресурсів |
Предмет/Тип: Экология (Курсовая работа (т)) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы