Читать курсовая по финансам, деньгам, кредиту: "Оподаткування земельних ресурсів в Україні" Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

збиральництва) до виробництва (землеробства та скотарства). На території України в цей час досягла надзвичайного розквіту так звана «трипільська культура». У цей період люди почали займатися землеробством, що викликало потребу у виборі земельних ділянок для спільної землеобробки чи будівництва житла[1, с.63]. Тобто в цей час з’явилася нагальна потреба в системі публічного управління земельними ресурсами. Але відсутність письмових пам’яток не дає можливості дослідити цю систему управління.

Після занепаду Трипільської культури почалася «бронзова доба». Цей період відзначається підняттям культури землеробства, появою відтворювального високорозвиненого скотарства, інтенсифікацією сільського господарства. В цей час почалося одночасне заселення території сучасної України різними племенами. Земля як основний засіб виробництва в сільському господарстві була головною причиною боротьби племен - почалися війни за родючіші землі. Проте відсутність впорядкованої системи публічного управління земельними ресурсами зберігала стихійність у землекористуванні [1, с.57].

Із ХII-VIII ст. до н.е. в історії людського розвитку починається доба обробки заліза. Залізні знаряддя підвищували продуктивність праці, що створювало можливість інтенсифікації використання земельних ресурсів та, як наслідок, появи обміну продуктами праці між землеробами і скотарями. Найвизначнішим державним утворенням цього часу на території сучасної України була держава скіфів. Землекористування в Скіфії вже передбачало певні управлінські операції з окремими земельними ділянками: ділянку, яка після кількох років використання втрачала родючість, вилучали з обігу (так звана «перелогова система»). А такі дії вже потребували певної системи організації земельних відносин. Крім того, за часів скіфів на землю почали поширюватися відносини власності.

Більшість землі належала громадам, які щороку перерозподіляли її для використання між окремими родинами. Але у скіфів з’явилася приватна власність на землю, що становить особливість земельних відносин у той час[1, с.63, 70].

У І ст. до н.е. - І ст. н.е., після витіснення скіфів зі степів Північного Причорномор’я сарматами, на території сучасної України з’явилися племена Пшеворської та Зарубинецької археологічних культур. Ці племена розташовувалися на Волині, Подністров’ї, Поділлі і на Закарпатті. Є підстави вважати обидві ці культури причетними до зародженням слов’ян. Права управління господарським життям людей цього періоду (у тому числі - земельними ресурсами) належали загальним зборам усіх дорослих членів племені - віче. Саме віче приймали рішення про те, кому, скільки і в якому місці надати землю в користування, регламентували спосіб використання землі. У цей час навіть мало місце виготовлення планів і карт (хоч і надзвичайно примітивних), розроблялися проекти меліорації земель.

Особливістю управління земельними ресурсами тих часів було всебічне врахування природних умов при організації розміщення поселень. Це супроводжувалось розширенням площі орних земель. Однак із зростанням кількості населення на теренах України почали ставитись і нові вимоги до системи управління земельними ресурсами. Скорочення площі орних земель на душу населення стало поштовхом для освоєння менш


Интересная статья: Основы написания курсовой работы