Читать курсовая по банковскому делу: "Характеристика банківської системи США" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Рада керуючих має певні обов’язки щодо фінансового регулювання. Окрім того, вона визначає законні види діяльності для банків, що володіють компаніями, і видає дозволи на злиття банків. Нарешті, вона здійснює певний адміністративний контроль над федеральними резервними банками, перевіряючи їхні бюджети і встановлюючи заробітну платню їхнім директорам та службовцям.

Комітет з операцій на відкритому ринку

Дванадцять членів FOMC встановлюють правила ФРС щодо проведення операцій на відкритому ринку. Членами FOMC є голова Ради керуючих, інші керуючі ФРС, президент федерального резервного банку Нью-Йорка та президенти чотирьох банків з 11 інших федеральних резервних банків (які виконують свої обов’язки за принципом ротації). Лише п’ять президентів федеральних резервних банків мають право голосу у FOMC, але всі 12 беруть участь у засіданнях і обговореннях. Комітет засідає вісім разів на рік.

ФРС впливає на грошову базу переважно через операції на відкритому ринку. Саме тому FOMC є практично головним центром ФРС, де виробляється монетарна політика. FOMC у буквальному розумінні не купує і не продає цінні папери для портфеля ФРС. Навпаки, він формулює свої наміри у директиві, яка надсилається для виконання до відділу торгівлі ФРС у федеральний резервний банк Нью-Йорка. Там керуючий з операцій на внутрішньому відкритому ринку повідомляє кожного дня членів FOMC (і їхній штат) про виконання директиви.

Федеральні резервні банки

Закон «Про Федеральну резервну систему» поділив територію США на дванадцять федеральних резервних округів, кожен з яких має свій федеральний резервний банк в одному (головному) місті (і у більшості випадків - додаткові відділення в інших містах округу) для надання дисконтних позик.

На рис. 2.1 показано федеральні резервні округи і місцезнаходження федеральних резервних банків.

Рис. 2.1 Федеральні резервні округи і банки

Джерело: Federal Reserve Bulletin, December 2000, p. A74 Мапа може здатися дивною на перший погляд: жоден штат (навіть Каліфорнія чи Нью-Йорк) не є федеральним резервним округом. Деякі штати розділені відповідно до кордонів округів, а економічно несхожі штати згруповані в один округ. Більшість федеральних резервних округів охоплюють одночасно урбанізовані та сільські місцевості, які представляють промислові, аграрні інтереси та інтереси сфери послуг. Таке групування зроблено спеціально, щоб запобігти будь-якому преференційному трактуванню з боку Федерального резервного банку якоїсь групи інтересів чи штату. Так само округ не може функціонувати за рахунок інших округів, оскільки за ним наглядає Рада керуючих і Комітет з операцій на відкритому ринку (FOMC). Якщо в одному окрузі спостерігається спад, то він не може в односторонньому порядку змінити грошову і кредитну політику ФРС, щоб задовольнити свої потреби.

Деякі міста (Нью-Йорк, Чикаґо, Сан-Франциско) були великими населеними пунктами у 1914 р., і саме тому були обрані місцем розташування федеральних резервних банків. Але є і міста, які були обрані внаслідок політичного тиску під час дебатів навколо закону «Про Федеральну резервну систему». (Наприклад, Річмонд, штат Вірґінія, батьківщина Картера Ґласа, одного з правових

Похожие работы