Читать курсовая по бухучету, управленческому учету: "Класифікація груп нематеріальних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Теоретична частина Нематеріальні активи є одним з найважливіших об’єктів економічних наук, зокрема бухгалтерського обліку. Нематеріальні активи у сучасних умовах господарювання відіграють важливу роль, оскільки вони становлять вагому частину майна будь-якого суб’єкта господарювання. Щодо нематеріальних активів існує низка невирішених проблемних питань. Особливої уваги потребують питання пов’язані з трактуванням самого терміна «нематеріальні активи».

Вчені по-різному трактують поняття «нематеріальні активи». Їхнє розуміння залежить від наукової школи, проблем, які досліджуються, наукового напрямку дослідження і основне - власного розуміння вченими цього поняття. Розглянемо різні трактування поняття «нематеріальні активи», які пропонують вчені.

Ось, наприклад, І. В. Ковальчук виділяє два визначення даного поняття. По-перше, він стверджує, що «нематеріальний актив - це вартість нематеріальних об’єктів, які визнаються об’єктом права власності конкретного підприємства, використовуючи протягом відносно тривалого періоду (більше року) в його господарській діяльності та здатні давати прибуток (величину якого важко прогнозувати) протягом декількох років»; по-друге, «нематеріальний актив - це вартість прав на використання в господарській діяльності підприємства об’єктів інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інших прав власності і користування».

На думку Л. І. Шваба: «нематеріальні активи - це частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання.».

А В. Г. Швець висловлює своє твердження щодо даного поняття, а саме він вважає, що «нематеріальні активи - це об’єкти довгострокового вкладення (більше року), які мають вартісну оцінку, але не є речовими цінностями (права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, об’єкти промислової власності, авторські права, гудвіл тощо)».

Лишиленко О.В. розрізнює поняття нематеріальні ресурси і нематеріальні активи. Де, нематеріальні активи - це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і є нематеріальними активами». Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання. Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності. В свою чергу об’єкти інтелектуальної власності - це права, які захищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами. Отже, автором визначено нематеріальні активи як категорію, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності для отримання прибутку.

За визначенням Кобилянської О.І., термін «нематеріальні активи» охоплює будь-які (їх коло залишається невичерпним) безтілесні об’єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані

Похожие работы