Читать реферат по основам права: "Ювенальна юстиція: співвідношення міжнародного та вітчизняного досвіду судочинства щодо неповнолітніх" Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

загальних принципах усього вітчизняного судочинства, яке здійснюється загальними судами.

Кримінально-процесуальний кодекс України (далі - КПК) 30 серпня 1971 р. було доповнено розд. VІІІ "Провадження в справах про злочини неповнолітніх", гл. 36 "Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх", що свідчить про підвищену увагу законодавця до цієї категорії справ. Вперше глава з такою назвою з’явилася в Кримінально-процесуальному кодексі РРФСР 1960 р., що стало сенсацією, оскільки такої глави раніше не було, а в судовій практиці розгляду справ щодо неповнолітніх не керувалися охоронними функціями.

У гл. 36 КПК 17 статей, що стосуються особливостей кримінального процесу у справах неповнолітніх, зокрема підвищеного рівня юридичної охорони неповнолітніх, який полягає:

    у подвійному представництві інтересів неповнолітнього в суді, а саме - його законним представником, наділеним широкими повноваженнями, і захисником (адвокатом); у розгляді додаткових питань, що входять у предмет доказування в кримінальній справі щодо неповнолітнього, - з’ясування умов його життя й виховання, наявності повнолітніх підбурювачів, інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність; у вирішенні судом додаткових питань при постановлені вироку у справі щодо неповнолітнього, а саме, чи можна замінити йому покарання у виді позбавлення волі на інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі? у виділенні справи щодо неповнолітнього за наявності в ній повнолітніх співучасників злочину в окреме провадження на стадії досудового слідства; у вимогах судової практики до спеціалізації учасників кримінального процесу у справах щодо неповнолітніх при розслідуванні й судовому розгляді справ цієї категорії; у знанні специфіки правосуддя щодо неповнолітніх, у поінформованості суддів і слідчих з питань дитячої та юнацької психології.

У ході кримінального процесу підлягають вирішенню більш конкретні питання, а саме:

    взяття під варту неповнолітнього; порядок виклику до суду неповнолітнього обвинуваченого; виклик до суду й участь у судовому розгляді справи представників підприємств, установ та організацій; участь педагога в допиті неповнолітнього обвинуваченого; прийняття рішення про залишення неповнолітнім підсудним залу судового засідання.

У КПК є ще ряд статей, в яких також врегульовано правове становище неповнолітнього в кримінальному процесі. Це:

    п. 5 ч. 1 ст. 6 (непорушення або закриття справи стосовно особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку); ст. 71 (закриття справи у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру); ч. 2 ст. 20 (можливість обмеження гласності судового розгляду у справах про злочини, вчинені особами, які не досягли шістнадцятирічного віку, про статеві злочини тощо); п. 10 ст. 32 (роз’яснення терміну «законні представники»); п. 1 ст. 45 (обов’язкова участь захисника у справах про злочини, вчинені неповнолітніми); ч. 3 ст. 46 (необов’язкова для слідчого й суду відмова неповнолітнього скористатися послугами захисника); ст. 51 і 124 (притягнення як цивільних відповідачів батьків, піклувальників, опікунів, або інших осіб,


Интересная статья: Основы написания курсовой работы