Читать реферат по авиации и космонавтике: "Ціолковський як батько космонавтики" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Ціолковський пропонує установлювати в гарячому потоці газів спеціальні графічні керма – через багато років Вернер фон Браун робить такі керма на своїх "Фау-2" – надшвидкісній зброї гітлерівського рейху.

Ціолковський радив мандрувати в космосі "або в особливому одязі, в якому є апарати для дихання. Або в самих помешканнях, відірваних від загальної їхньої маси", - читай – у ракетних капсулах, - перед вами скафандри Єлисєєва і Хрунова, перед вами місячний модуль американського корабля "Аполлон".

Ну, а якщо не торкатися цих технічних деталей, то ідеї штучного супутника землі, багатоступеневої ракети, ракетного двигуна, що працює на рідині, і двигуна, в якому використовується ядерний розпад, - все це ідеї, теж висунуті Ціолковським.

Як же так сталося, що глухий з дитинства, по суті самоук, книжник, у світличці маленького будиночка, далеко від університетів та інститутів, надзвичайно скромний шкільний учитель раптом дав людству такий урок геніального наукового передбачення?

Надзвичайна повага до своєї праці. Усвідомлення потрібності, важливості і значення своєї роботи. Відмов і негативних відгуків, які Ціолковський мав на свої статті, вистачило б на десятьох. Їх було ю цілком досить, щоб ті десятеро закинули всі свої проекти. А Ціолковський не закинув: "... Ми, навчені історією, мусимо бути мужні і не припиняти своєї діяльності через невдачі, - писав він. – Треба шукати їхні причини і усувати їх". Це не декларація, так він і жив.

При зовнішній забарності, майже хворобливій сором’язливості, він був стійкий і незвичайно мужній. Юнаком, розкритикувавши визнаний всіма "вічний двигун" він став на шлях війни з лжеавторитетами. У своїй переконаності він не боявся видаватися смішним – чудова риса, що у дорослих людей трапляється дуже рідко. Обивателі давилися зі сміху, дивлячись на вчителя, який обдував у вітряну погоду на даху свої моделі чи дивився на зорі у підзорну трубу. Він терпів усі ці глузування, гидкий поговір вузьколобих не міг забруднити, затуманити його переконання.

У нього абсолютно розкуте мислення. Він не боявся мріяти, і масштаби його уявних побудов не лякали його. Він не пригинався у своїх мріях, не боявся, що вони вдаряться об низьку стелю його калузької світлички. Людина будь-що мусить перебороти земне тяжіння і мати в запасі простір хоча б сонячної системи". Я підкреслив слово, у якому ясно вчувається – на менше він не згоден!

Незаперечно відомо: Ейнштейн знав про роботи Ціолковського. Цікавився ними. Та й не лише Ейнштейн. Серед піонерів космонавтики знаходили ми ім’я німця Германа Оберта. Ціолковський листувався з Обертом та його помічником, російським інженером Шершевським, посилав їм книги, висловлював свої думки про їхні плани. Листи Шершевського в Калугу схожі на звіти."... Я шкодую, що не раніше 1925 року почув про вас, - писав Оберт у 1929 році, - тоді, знаючи ваші чудові роботи (1903 р.), я напевно в моїх теперішніх успіхах пішов би куди далі і обійшовся б без моєї марної праці", - це цілковите визнання першості російського вченого.

Годдард не знав про Ціолковського (а Ціолковський – про Годдарда) теж дуже довго і випустив свої перші праці з реактивної техніки на

Похожие работы