Читать диплом по туризму: "Сучасний стан та територіальні особливості туристичної інфраструктури Івано-Франківської області" Страница 23

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

649,1

728,9

2011

1379,8

597,2

782,6

1377,0

590,9

786,1

*За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області.

Область поділяється на 14 адміністративних районів: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький. Міста обласного підпорядкування — 5: Івано-Франківськ, Болехів, Калуш, Яремче, Коломия. Має 15 міст, 24 селища міського типу та 765 сіл, які підпорядковуються 477 сільській раді. Згідно Постанові Кабінету Міністрів України 236 населеним пунктам області надано статус гірських.

Найбільшим містом області є її обласний центр — Івано-Франківськ (217,6 тис. осіб). Окрім того, є ще два міста середньої величини — Калуш (67,3 тис. осіб) та Коломия (61,1 тис. осіб) [5].

Івано-Франківщина володіє багатою історико-культурною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Серед них всесвітньо відома церква Св. Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом у Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські та бойківські храми.

В області є 5 міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). А найдавнішим є Галич, перша згадка про який датується 898 роком. Саме це місто стало столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави, і саме від нього походить історична назва західного регіону України - Галичина. На базі пам'яток княжого Галича діє національний заповідник "Давній Галич".

Не менш строката область і в етнографічному плані. Вона складається з самобутніх етнографічних районів Опілля, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття, їх мешканці найповніше зберегли національний давньоукраїнський колорит з багатою матеріально-духовною культурою, а також низку самобутніх відмінностей в обрядах, народній архітектурі, одязі, побуті, мистецьких ремеслах, що привертає неабияку увагу туристів.

Завдяки мальовничій ландшафтно-етнографічній строкатості, Івано-Франківщина має сформований імідж одного з найпопулярніших туристичних регіонів України.

Туристичному руху в області притаманні такі специфічні риси, як:

    масовість; активність; молодіжність; помірна цінова політика туристичних послуг.

Ці риси вигідно вирізняють Івано-Франківщину на туристичному ринку Карпатського регіону.

Івано-Франківська область є однією з етнічно найоднорідніших областей України, частка українців становить 94,7 % від усього населення. Завдяки цій обставині та периферійному положенню області відносно центрів геополітичної активності Центрально-Східної Європи, на Івано-Франківщині впродовж багатьох століть зберігаються автохтонні традиції народної української культури, у тому числі традиції славнозвісної гостинності українців, обов'язковими елементами якої є щедре частування й шанобливе ставлення до бажань гостя. У етнографічних районах краю процвітають різні види художніх народних промислів і ремесел, таких як :


    Интересная статья: Основы написания курсовой работы