покупці речі тієї або іншої відомої фірми люди тим самим маркірують свою приналежність до тієї або іншої суспільної групи. Вся система споживання є системою символічного вписування себе в якийсь візуальний контекст». 1 (1, с.57) «Акт купівлі-продажу не є сьогодні просто економічним актом. Це акт і етичний, і політичний, і естетичний. Дизайн у ньому виступає абсолютно обов'язковим елементом, інакше товар не буде тим, чим повинен бути. Він буде вартістю, буде споживчою вартістю, але не буде цінністю в широкому розумінні слова.» 2 (2, с.47)
Виникла проблема, з критикою якої виступало багато провідних дизайнерів. Це проблема фетишизації предметів, виробів, їх зовнішньої форми. Стилізація чи надання надмірного, показного шику зовнішньому вигляду предметів може створити з предметів речі, які матимуть вартість лише за образ який вони втілюють. Провини лише виробників тут не має. Виробники та споживачі сходяться у своїх побажаннях. Адже людині необхідні речі, які б створювали її образ, відображали соціальний та економічний статус, підкреслювали її неповторність та індивідуальність. Але людина може бути поглинута речами, може наступити мить коли процес вибору предметів оточення стане некерованим, речі можуть протистояти людині «стаючи його другою природою без якої він не зможе існувати і яка тепер сама здатна керувати його існуванням». 3 (4, с.203)
Комерційна сторона дизайну, його здатність стимулювати прибутковість може утворити багато складнощів для самого дизайнера. Дизайнер стикається з лімітуванням соціального порядку. В умовах конкуренції дизайн використовується як засіб підвищення комерційного успіху виробу, а дизайнер нерідко виявляється простим технічним виконавцем, який має догодити смакам замовника, чи смакам споживача. Замовник та споживач, за цих умов, нав’язують дизайнеру своє уявлення про красу, форму, тощо, дизайнер приречений лише на оформлення виробів, їх стилізацію згідно до вимог замовника чи споживача.
Звісно дизайнер повинен враховувати вимоги та побажання споживача. Але одна справа «враховувати», зовсім інша—сліпо наслідувати їм. «Дизайнер лише тоді одержує творчу задоволеність у роботі, коли надає виробам справжні художні риси, виховуючи тим самим смак споживача, прищеплюючи йому навички естетичного сприйняття справді гарних речей. Дизайнер як професіонал зобов'язаний вести за собою споживача, постійно йдучи на крок поперед нього». 4 (4, с.247)
Знання, досвід та навички дизайнера можуть мати вирішальне значення и дозволяють враховувати розмаїття соціальних, психологічних та ідейних факторів. В діяльності дизайнера науковий підхід до вимог проектування того чи іншого предмету і художня творчість зливаються у єдине ціле, що перетворює дизайн в самостійну і специфічну сферу художньої творчості , а проектування виробів—в колективну творчість виробників, інженерів, дизайнерів та багатьох інших спеціалістів.
Людина існує у складних взаємовідносинах з оточуючим її світом, в тому числі зі світом речей, механізмів, тощо. Механізми, речі взагалі, повинні слугувати людині як найкраще і складати гармонічне ціле—ось висновок, що зробило людство за сторіччя проектування речей та змін, що воно вносило у оточуюче середовище. Саме цей висновок був покладений у основу сучасного дизайну.
Похожие работы
Тема: Роль дизайну у розвитку сучасного соціально-економічного середовища |
Предмет/Тип: Философия (Реферат) |
Тема: Роль середовища в особистості дитини |
Предмет/Тип: Педагогика (Реферат) |
Тема: Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища |
Предмет/Тип: Педагогика (Реферат) |
Тема: Роль держави в процесі становлення підприємницького середовища в Україні |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Реферат) |
Тема: Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Курсовая работа (т)) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы