собор не зазнав руйнування, однак окупанти пограбували його архіви, вивезли цінні фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, що зберігалися у храмі. Лише після війни їх повернули музею в пошкодженому вигляді. Наприкінці 40-х років у соборі поновилися дослідні роботи. Тут працювали й працюють такі визначні вчені, як В. Лазарєв, М. Каргер, В. Левицька, Ю. Асєєв, М. Кресальний, С. Висоцький та інші. Для розробки методики реставрації настінного живопису Софійського собору було створено спеціальну лабораторію на чолі з відомими реставраторами Л. Калениченком, Є. Мамолатом, О. Плющ. Науково-реставраційною радою керували академіки I. Грабар та В. Лазарєв. На базі реставрації живопису Софії Київської було виховано плеяду українських реставраторів-монументалістів.
У результаті науково-дослідних робіт було створено макет зовнішнього вигляду Софійського собору XI століття, опущено на первісний рівень підлогу, на стінах розкрито зпід столітніх нашарувань кіптяви й пилу, зпід пізніших записів мозаїки і фрески XI сторіччя, проведено великі роботи по вивченню технології стародавнього розпису, розшифровці сюжетів. При розчищенні фресок від олійних записів на них було виявлено стародавні написи — графіті, що становлять цінні пам'ятки давньоруської писемності. Під час археологічних досліджень на території заповідника одержано цікаві відомості про стародавню топографію місцевості, про історію її забудови, виявлено сліди древніх виробничих комплексів, знайдено залишки кам'яного муру митрополичого подвір'я XI століття. У фондах Софійського заповідника зібрано понад 60 тисяч одиниць зберігання. Це археологічні колекції, обмірні креслення по пам'ятках, звіти про дослідницькі роботи, предмети декоративно-прикладного мистецтва, негативи, фотографії, архітектурні деталі. У зібранні заповідника — фрагменти мозаїчної підлоги й мармурові капітелі з розкопок Десятинної церкви, мозаїки і фрески XII століття з Михайлівського Золотоверхого монастиря, зразки золотного шитва XI—XII століть, колекція копій монументального живопису з пам'яток архітектури на території України.
Великі науково-дослідні та реставраційні роботи проведено також у філіалах заповідника — Золотих воротах. Кирилівській та Андріївській церквах. Михайлівській трапезній. На реставрацію цих найцінніших пам'яток архітектури держава щорічно виділяє великі кошти. Архітектурна довершеність Софійського собору, багатокольорові мозаїки і фрески XI сторіччя вражають людей протягом віків. Творчість майстрів минулих епох викликає постійний інтерес до цієї чудової пам'ятки. Ріку рік збільшується потік відвідувачів Софійського заповідника. Щороку тут буває понад два мільйони чоловік, серед них тільки на території Софійського собору — півтора мільйона. Це школярі та студенти, робітники й колгоспники, туристи з братніх республік, численні гості з зарубіжних країн. Пам'ятки Софійського заповідника — це віхи вітчизняної історії, культури, мистецтва. Вони розповідають про талант і мудрість наших далеких предків, розкривають перед нами дивні грані краси, створеної руками людини, вони свідчать про одвічні корені дружби й єдності братніх слов'янських народів, вчать любити історію своєї Вітчизни. Софія Київська
Похожие работы
Тема: О социальных функциях церкви (на материалах русской православной церкви) |
Предмет/Тип: Культурология (Реферат) |
Тема: Бедствия церкви и распространение веры. История Русской Церкви |
Предмет/Тип: Религиоведение (Статья) |
Тема: Учение о церкви у святых отцов и учителей церкви |
Предмет/Тип: Религиоведение (Реферат) |
Тема: Учение о церкви у святых отцов и учителей церкви |
Предмет/Тип: Культурология (Реферат) |
Тема: Письменные Памятники Иерусалимской Церкви. Внутреннее Состояние Иерусалимской Церкви в Шестидесятые Годы |
Предмет/Тип: Религиоведение (Статья) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы