Читать реферат по менеджменту: "Що повинен знати менеджер" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

в процесі праці. І ще один прийом менеджменту - це сполучення волі і дисципліни. По суті, мова йде про існування керування фірмою і максимальної автономії індивіда. Організації, що живуть за принципом волі дисципліни, знаходяться під строгим контролем і в той же час допускають (у дійсності вимагають) автономію, заповзятливість і новаторство з боку рядових співробітників. Одні роблять це буквально завдяки вірі в систему цінностей менеджменту. Менеджери фірм за рубежем вважають, що "у дійсності цінності - це всі". Ці фірми вірять, що успіх може бути досягнуть тільки в результаті обліку нестатків споживачів, надання самостійності в розвитку новаторства. При цьому вони непохитні прихильники строго контролю. Зразкові компанії характеризуються високим ступенем твердості культурно орієнтованої чи керованої системи цінностей. Тому, незважаючи на надану автономію, ніхто не відхиляється далеко від курсу. Наприклад, "Дженерал електрик" домоглася виняткового успіху, включивши у виробництво авіаційних двигунів, а "Вестнигауз" у цій справі зазнала невдачі. Невдача "Вестингауз" випливає з переконання, що "турбіна - це турбіна". Вони намагалися керувати виробництвом авіаційних двигунів а рамках організації, зайнятої виробництвом енергетичного устаткування. Виявляється, виробництво авіаційних турбін докорінно відрізняється від турбін, застосовуваних у виробництві електроенергії. "Дженерал електрик" здійснила освоєння виробництва авіаційних двигунів поза старою структурою, створеної для виробництва турбогенераторів. Вони зважилися і найняли інженерів-фахівців, що розуміють вимоги конструювання і виробництва авіаційних турбін. Їхній успіх перевершив самі сміливі чекання в "Дженерал електрик", а "Вестингауз" зазнала невдачі. Таким чином, дисципліна (навколо декількох поділюваних усіма цінностей) уселяє людям довіра, що випливає зі стійких чекань у відношенні того, що дійсно важливо. Система поділюваних цінностей і твердих правил може забезпечити структуру, у якій практична автономія буде в порядку речей. У процвітаючих компаніях дозволяється навіть протиріччя між зовнішнім і внутрішньої, тому що ці компанії орієнтовані зовні й усередину; зовні - у тім змісті, що ними рухає бажання забезпечити обслуговування, якість і новаторське рішення проблем для своїх споживачів; усередину - у тім змісті, що контроль якості покладений на рядового робітника, а не переважно на відділ технічного контролю. Стандарти обслуговування теж значною мірою спираються на самоконтроль, політику відкритих двер, перерозподіл ресурсів незалежно від розумінь усередині корпоративної політики. Усе це породжує найважливішу внутрішню зосередженість - зосередженість на людях. Але неможливо досягти успіху без видатних менеджерів, здатних повести за собою людей. Як поводиться ідеальний менеджер? У чому складається мета навчання керуючих? Ці питання люди почали задавати собі не сьогодні, хоча як не дивно, і зараз вони залишаються настільки ж актуальними, як і наприкінці 60-х років, коли й Америка і Європа переживали дійсний бум менеджменту. У школах бізнесу й університетах сформувалося два найбільших напрямки. Перше було орієнтовано на розрахунки, воно бачило в кількісних методах керування підприємством, спрямованих на одержання оптимальних обсягів прибули,