Читать реферат по макроэкономике: "Соціально-економічна природа інфляції" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

грошової маси називають своєрідною формою неофіційного оподаткування, оскільки таким шляхом держава перекладує на населення вирішення своїх бюджетних проблем. За 1992-1996р грошова маса зросла запаморочливо, так що отримувачі найменших доходів стали купонними мільйонерами. Скорочення пропозиції товарної маси. Якщо воно не супроводжується адекватним зменшенням грошової маси і уповільненням швидкості обороту грошей, то викликає їх обесцінення внаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів. За 1990-1997 рр. в Україні ВВП зменшився на 63,2%. Це означало зниження сукупної пропозиції вітчизняної продукції. До 1998 р. Імпорт забезпечував 30-40% продовольчого ринку і майже 80% ринку промислових товарів народного споживання. Незакінчене будівництво, виробництво товарів, які не користуються попитом і втрати при зберіганні і транспортуванні обумовлюють певні грошові витрати на відповідні роботи без товарного покриття. В 1992 р. 14% м’яса, 28% зерна, третина молока і половина картоплі були зіпсовані в процесі зберігання і транспортування. Далі втрати якщо і зменшувались, то в результаті спаду виробництва. Прискорення обороту грошей, в тому числі в силу так званої „втечі” від них, також викликає інфляційний ефект, оскільки навіть за попередньої товарної та грошової маси одна грошова одиниця в середньому обслуговує більше угод. В результаті грошей стає ніби більше, ніж треба. Кредитна експансія, тобто швидке розширення кредиту, яке не відбиває реальну необхідність в ньому, також веде до інфляції попиту, оскільки отриманні ссуди використовуються в якості купівельних і платіжних засобів, переповнюючи сферу обігу. Долларизація господарського обороту, точніше використання іноземної валюти у внутрішньонаціональних угодах. Іноземна валюта в даному випадку доповнює вітчизняну грошову масу і викликає її обезцінення. В Україні 1998 р., за різними оцінками, знаходилося в обігу від 10 до 15 млрд. дол. США, приблизно 5 млрд. дойчмарок і близько 6 млрд. в російських рублях.

Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицiї, спостерiгається в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцiї, тобто середнi витрати за данного обсягу виробництва. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцiї, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшується сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.

Серед причин інфляції пропозиції можна виділити такі:

Недосконалість конкуренції. А саме засилля монополій і їх ціновим диктатом при постачанні такої продукції, як послуги транспорту і зв’язку, основні паливно-енергетичні та сировинні ресурси і головні конструкційні матеріали. В розвинутих країнах, де частка зарплати в собівартості продукції складає 70-80% інфляція витрат може виникати внаслідок заходів профсоюзів по підвищенню оплати праці. Оскільки це веде до збільшення витрат відповідних фірм. Монополізм в банківській сфері. Якщо він реалізується в завищених ставках процента по ссудам підприємств. При завищених відсоткових ставках виробникам необхідно підвищувати ціни, щоб розрахуватись за кредити і проценти по них. Надмірний податковий тягар.