Читать реферат по истории экономики, экономических учений: "Шпаргалка" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

інших аспектів людської природи. Метод, який застосовує Сміт, можна назвати дедуктивно-індуктивним. Він підкреслює, що за умов «природного порядку» (ві­льної конкуренції) складною взаємодією госп-кої діяльності лю-дей керує «невидима рука», тобто ек-не життя людей під­порядковується об'єктивним закономірностям. У трактуванні «при­родного порядку» ви-ходить з 2-х принципів: об'єктивної за­кономірнос-ті природи — дії об'єктивних з-нів природи — «невидимої руки» і «природної свободи» людини. Він є прихильником ек-ого лібералізму, вільної гри госп-ких сил, невтручання держави в ек-не життя. Але разом з тим Сміт визнає роль держави у виконанні нею таких ф-цій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо. Він також висловлювався за державне регулювання норми процента й мінімуму зар-пл. Поділ праці і гроші Першоджерело багатства — пра­ця. Вирішальним фактором зростання багатства й «загального добробуту» Сміт вва­жає поділ праці, який веде до «величезного збільшення прод-сті всіх різнобічних занять і мистецтв» Поділ праці й обмін передбачають на-явність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Смі-та є гроші Гроші — це товар, який від­окремився від маси інших товарів в рез-ті розв-ку обміну. Гроші, як і інші товари, мають в-сть. Їх Сміт розглядає як засіб, що полегшує об-мін. Головна ф-ція грошей - засіб обігу. Сміт вважає за доцільне заміну золота і срібла паперовими гро­шима для здешевлення обігу. Теорія в-сті. У Сміта «цінність»= «вартість». Цінність у нього має 2 значення: кор-сть і можливість при­дбання ін. предметів. 1-ше він називає «цінністю у спож-­ні», 2-ге — «цінністю в обміні». Мінову, або природну, цінність товару Сміт, як і Петті, визначає через працю. Сміт вважав, що робіт­ники продають свою працю, що, так само, як і інші товари, має «справжню й номінальну ціну» (номінальна й реальна зар-пл). За цих умов, пише Сміт, порушується з-н еквівалентного обміну. Робітник віддає більше живої праці, ніж одержує уречевле­ної. Цінність, яку робітник додає до матеріалів, складається з 2-х частин: зар-пл і прибутку капіталіста. 3-ою складовою цінності, за Смітом, є рента. Отже, «3 першооснови будь-якого доходу, як і будь-якої мінової цінності, — це зар-пл, прибуток і рента». Відтак цінність Сміт визначає доходами. Класи і доходи. 3 складові ціни є ви­дами доходів 3-х різних категорій персоніфікова-них ек-них ф-цій, що відповідають 3-ом факторам В: праці, ка­піталу й землі. Власники кожного із цих факторів утворюють відпо­відні класи: найманих робітників, під-ців і землевласників. Це осно-вні класи сус-ва, їхні доходи є первинними. Усі ін. групи і прошарки отримують вторинні доходи внаслідок перерозподілу. Зар-пл — це продукт праці, природна винагорода за неї. За умов кап-зму найманий робітник отримує лише частину цінності, яку праця додає до матеріалу, що обробляється, ін. частину одержує власник капі­талу як прибуток. Сміт визначає «нормальний» рівень зар-пл к-тю за­собів існування робітника і його сі-м'ї. Сміт був при­хильником високої за-пл і вва-жав, що вона сприятиме зростанню прод-сті праці. Прибуток — це різниця між заново ство­реною в-стю і зар-пл, рез-т неоплаченої праці. Земель-на рента — це плата за користування землею. Її причиною він називає приватну власність на зем-лю.