Читать курсовая по сельскому хозяйству: "Хвороби зернобобових культур" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Кафедра авіаційних робіт і послуг КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи фітопатології,ентомології та гербології»

на тему: «Хвороби зернобобових культур» Виконав:

студент 1-го курсу ФМЛ

групи: 105-ОР

Матвійко Вікторія Сергіївна Київ - 2014

Зміст Вступ

Розділ 1. Хвороби гороху

.1 Загальна характеристика гороху

.2 Грибні хвороби гороху

.3 Бактеріальні хвороби гороху

.4 Вірусні хвороби гороху

Розділ 2. Хвороби сої

.1 Загальна характеристика сої

.2 Грибні хвороби сої

.3 Бактеріальні хвороби сої

.4 Вірусні хвороби сої

Висновок

Список використаної літератури Вступ В умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва подальше збільшення виробництва має бути досягнуто головним чином у результаті підвищення врожайності зернобобових культур. Проте одним з основних перешкод у виконанні цієї важливої народногосподарської задачі є ураженість вищеназваних культур грибними, бактеріальними та вірусними хворобами.

Для успішної боротьби з ними агрономи і фахівці із захисту рослин повинні в достатній мірі навчитися розпізнавати ознаки (симптоми) цих захворювань, особливо на ранніх стадіях їх розвитку, з тим, щоб не допустити їх поширення на посівах і нанесення господарству відчутної шкоди.

Зернові бобові культури належать до родини Бобових (Fabaceae). Вони характеризуються високим вмістом у зерні білка, який має велике значення для харчування людини і годівлі тварин. Культура зернових бобових рослин відома з давніх часів. Археологічні дослідження свідчать, що горох і боби вирощували в Європі понад 2500 років тому. У зерновому балансі України ці культури посідають значне місце. Світова посівна площа їх становить понад 100 млн га, або 13% площі зернових. У нашій країні зернобобові культури займають близько 1,4 млн га.

Зернобобові культури не тільки збільшують ресурси продовольчого і високобілкового фуражного зерна, а й підвищують родючість ґрунту та врожаї наступних культур сівозміни. Зернобобові культури за допомогою бульбочкових бактерій збагачують ґрунт на азот. За сприятливих умов вирощування після зернобобових у ґрунті залишається 50-100 кг/га азоту, що за ефективністю прирівнюється до внесення 10-20 т/га перегною. Зернобобові є добрими попередниками у сівозміні для інших культур, а їх післядія на врожай наступних культур виявляється впродовж 2- З років.

В Україні районовано близько 50 сортів гороху. Найпоширеніші з них: Інтенсивний 97, Агат, Аграрій, Акціонер, Вінничанин, Дамир, Орендатор, Уладівський напівкарлик, Харківський 317, Харківський янтарний та ін. [3]

В умовах помірного клімату можна з успіхом вирощувати сорти сої лише ультраскоростиглої групи (тривалість періоду від сходів до дозрівання менше 80 днів) дуже скоростиглої (81-90), скоростиглої (91-110), середньоскоростиглої (111-120) і скоростиглої (121-130 днів) груп. У цих ранньостиглих сортів світлова реакція менше виражена, оскільки реакція сортів на фотоперіодизм тісно пов'язана з періодом їхньої вегетації. Скоростиглі сорти менше реагують на тривалість дня, ніж середньостиглі й особливо пізньостиглі.

Бобові рослини, більше ніж всі інші, потребують захисту від хвороб,


Интересная статья: Основы написания курсовой работы