Читать курсовая по туризму: "Бальнеологічні ресурси – основа розвитку рекреаційних систем Закарпатської області" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Територіальна-рекреаційна система виступає об’єктом дослідження рекреаційної географії та є комплексною геосистемою, що об’єднує соціальні, техногенні, природні компоненти. Має декілька функцій: економічну, бюджетну, соціальну [8].

Можливі два шляхи системного підходу до дослідження ТРС:

)ТРС вивчається на міждисциплінарній основі колективом вчених різних спеціальностей, перед якими стоїть завдання не тільки власне вивчення, а й у першу чергу моделювання і проектування ТРС як великої і складної системи.

) На початковому етапі формування ТРС доцільне вивчення її одним вченим, перед яким стоїть завдання дослідити загальні тенденції і структуру (в тому числі просторову) ТРС, особливості її формування і територіальної організації із застосуванням традиційних методів економічної географії.

У цьому випадку ТРС розглядається як мала і нескладна система. Прикладом такого вивчення ТРС економіко-географічне дослідження. В даному випадку елі, використовувати як методи загальнонаукові (аналіз і синтез індукцію і дедукцію, ідеалізацію і ін.), так і модернізовані стосовно до сучасних вимог традиційні методи економіко географічного дослідження: літературний, польовий балансовий, математичний, картографічний.

Одним з головних завдань географа є картографічне моделювання. При цьому моделлю ТРС служить сукупність карт, представляючи систему з різних сторін. В цій сукупності (системі) карт необхідно мати карти наступних тематичний напрямів: оціночні рекреаційні карти території і її окремих компонентів; комплексні аналітичні карти окремих галузевих рекреаційних систем; комплексні синтетичні карти ТРС в цілому; прогнозні карти ТРС в цілому і її окремих галузевих систем [12]. 1.2 Рекреаційно-туристичні ресурси як основні передумови розвитку рекреаційних систем Науковці трактують рекреаційні ресурси досить по-різному, називаючи в якості таких: окремі елементи середовища; геосистеми і їх елементи; певні даності (природні, господарські, історичні); комплекси і їх елементи (природні, природно-технічні, соціально-економічні); процеси; складові і явища та ін [13].

Дискусійним є співвідношення понять “рекреаційні ресурси” та “умови рекреаційної діяльності”. Проте існує об’єктивна необхідність їх розрізнення. Так, Багрова Л. А., Багров М. В. і Преображенський В. С. відносять до рекреаційних ресурсів ті “природні, природно-технічні і соціально економічні геосистеми і їх елементи, котрі при існуючих технічних і матеріальних можливостях можуть бути використані для організації рекреаційного господарства”. Названі автори основну увагу зосереджують на розгалуженні понять “умови рекреаційної діяльності” і“рекреаційні ресурси”. Елементи середовища, на їхню думку, виступають спочатку як умови рекреаційної діяльності. Коли ж будуть визначені їх якість і підраховано їх запаси, то вони перейдуть в категорію ресурсів. Подібної точки зору дотримуються О. Бейдик, В. Преловський та ряд інших авторів [15].

Різноманітність рекреаційних ресурсів потребує їх виділення в окремі групи, вирішувати цю складну проблему в географії покликані класифікації. Єдиної

Похожие работы