Читать практическое задание по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з Європою"

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавстваПрактична робота

«Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків України з Європою» Виконали:

студентки групи ГЦ-42 Бітюк Ю.П.

Квасова А.С.

Перевірила:

канд. геогр.н., доц. Кулєшова Г.О.Харків - 2013

1.

Передумови розвитку співробітництва. Нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами У зовнішньоекономічній політиці України ще з початку незалежного розвитку визнано, що пріоритетом є європейська орієнтація. З 1998 року європейський вибір України проголошено на державному рівні, тоді ж і було визнано, що стратегічна ціль України - європейська інтеграція, тобто приєднання в майбутньому (тоді сподівалися, що не в такому вже й далекому) до Європейського Союзу. Показово, що в 1998 році навіть Міністерство економіки назвали «Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України».

Основними документами, які закріплювали питання економічної взаємодії України з країнами ЄС, є такі:

• Угода про партнерство і співробітництво (1998 - 2008 рр.);

• План дій Україна - ЄС (2005 - 2008 р.);

• Угода про спрощення візового режиму (2006 р.);

• Угода про реадмісію (2006 р.).

Після закінчення терміну дії двох з названих першими угод між ЄС і Україною почалися інтенсивні переговори щодо підготовки нової посиленої угоди про співпрацю, яка пізніше дістала назву Угоди про асоціацію. Цією Угодою Україна діставала б прав і обов’язків важливого партнера ЄС. Складовою частиною Угоди про асоціацію є дуже важлива для українських експортерів Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Зауважу лише, що заради підписання цієї угоди Україна так наполегливо домагалася членства у СОТ. Проте очікуваного у 2011 році підписання названої угоди не відбулося, головним чином через те, що ЄС не задоволений політичним режимом в Україні, зокрема, порушеннями демократії та законності. В кінці березня 2012 р. у Брюсселі, столиці ЄС, було парафовано (initialled) Угоду про асоціацію.

Інше джерело, а саме Міжнародний фонд відродження, у своєму звіті за 2011 рік зазначає: 2011 року в центрі суспільної уваги була криза у відносинах між Україною та ЄС, викликана погіршенням стану демократії та верховенства права в Україні. Це поставило під питання перспективу підписання та ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, чотирирічні переговори щодо якої було успішно завершено. Фонд в цілому та його Європейська програма активно сприяли консолідації громадськості щодо цього питання. Громадські організації України висловилися за якнайшвидше парафування й оприлюднення тексту Угоди, щоб українське суспільство могло ознайомитися з її перевагами. Водночас громадські організації закликали українську владу гарантувати реалізацію своїх євроінтеграційних зобов’язань щодо верховенства права та незалежності судочинства, створити належні умови для діяльності опозиції, а також забезпечити чесні й вільні вибори.

Безпрецедентною подією став Форум громадянського суспільства «Саміт Україна - ЄС 2011: громадський вимір» 19 грудня 2011 року за участю Президента Європейської Ради Германа ван Ромпея та Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Барозу. Цей захід організувала Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за підтримки Європейської програми. Сам факт його проведення став чітким сигналом про визнання українського громадянського суспільства важливим партнером для ЄС. Під час виступу на Форумі Герман ван Ромпей підкреслив, що активне й організоване громадянське суспільство принципово важливе для повноцінної та стабільної демократії європейського зразка. За словами Жозе Мануеля Барозу, відкритий громадський моніторинг і надалі буде надійним інструментом для ЄС у процесі оцінки реформ в Україні.

Інструментом такого моніторингу є Індекс Європейської інтеграції країн Східного Партнерства. Це дослідження, яке ініціювала програма, щорічно оцінює процеси європейської інтеграції в Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії й Азербайджані. Порівняння досягнень цих країн допомагатиме інституціям ЄС запроваджувати оголошений європейцями принцип «більше за більше» (більше підтримки й залучення у відповідь на здійснення реформ). Наприкінці року було оприлюднено дані пілотного видання Індексу. Результати свідчать: Україна, яка колись вважалася флагманом Європейської політики сусідства, нині за багатьма показниками поступається Молдові та Грузії. Незважаючи на відносну розвиненість зв’язків із ЄС, Україні не вдалося досягнути значних результатів у наближенні до стандартів Євросоюзу.

Про це ж свідчать і дані незалежного моніторингу виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС (ПДА), який здійснював Консорціум провідних українських аналітичних центрів. Більшість пріоритетів (70 із 78), які передбачав ПДА на 2011-2012 роки, нині перебувають у стадії виконання. Суттєвого прогресу досягнуто лише щодо близько 20 пріоритетів - переважно в безпековій, економічній, торгівельній сферах та в контексті візової лібералізації. Загалом українська сторона реалізує пріоритети ПДА вкрай нерівномірно.

Важливим успіхом України стала досягнута наприкінці 2011 року принципова домовленість про внесення змін до чинної Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Уже цього року має бути збільшено частку багаторазових довгострокових віз і розширено список пільгових категорій для отримання безкоштовних віз (серед інших там мають бути і представники громадських організацій). Значною мірою цей успіх став можливим завдяки багаторічному моніторингу та громадському лобіюванню з боку підтриманої Фондом ініціативи «Європа без бар’єрів». .

Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів між Україною та макрорегіоном. Основні торговельні партнери. Аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами

зовнішньоекономічний торгівля ураїна європа

Неабияку роль у зовнішньоекономічних зв’язках України відіграють економічні відносини з країнами Європи.

Динаміка основних показників зовнішньої торгівлі товарами України з країнами Європи зображена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка основних показників зовнішньої торгівлі товарами України з країнами Європи за період 2007-2012 рр., у млн. дол. США (побудовано автором за даними [2]) Аналізуючи динаміку основних показників зовнішньої торгівлі України з країнами Європи, можна зазначити, що вона характеризується позитивними темпами збільшення зовнішньоторговельного обороту між країнами при переважанні експорту над імпортом. Як бачимо відбувся значний спад показників у 2009 році, що можна пояснити світовою фінансово-економічною кризою.

Розглянемо товарну структуру експорту товарів України до країн Європи у 2012 р. (рис. 2.2):

Рис. 2.2. Товарна структура експорту товарів України до країн Європи у 2012 р., у % (побудовано автором за даними [6]) Як бачимо з діаграми, найбільшу частку у товарній структурі експорту становили чорні метали та вироби з них (29,3 %), мінеральні продукти (12,1 %), продукти рослинного походження (11,9 %).

Частка механічних та електричних машин 9,6%, засоби наземного транспорту, летальні апарати, плавучі засоби 8%, продукція хімічної промисловості 7,3%, жири та олії рослинного походження 6%, деревина та вироби з неї 5%. Найменші обсяги у товарній структурі експорту України до країн Європи становили готові харчові продукти (3%).

Далі розглянемо товарну структуру імпорту товарів з країн Європи до України у 2012 р. (рис. 2.3):

У загальній структурі імпорту товарів з країн Європи в Україну у 2012 р. переважали поставки мінеральних продуктів (33,5 % від імпорту з країн Європи). На другому місці - механічні та електричні машини (15,2 %), на третьому - засоби наземного транспорту, летальні апарати, плавучі засоби (10,3%). Україна з країн Європи також отримала продукцію хімічної промисловості (9,9%), недорогоцінних металів та виробів з них (6,20%), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (5,1%), готові харчові продукти та продукти рослинного походження по 3,3 %, це найменші показники в структурі імпорту товарів з Європи в