Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Ліберальна доктрина "світового уряду" в системі розбудови сучасного глобального управління" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Ліберальна доктрина «світового уряду» в системі розбудови сучасного глобального управління Білошицький С.В Дослідження проблем трансформації влади в сучасній Україні передбачає адекватне уявлення політикуму та наукового співтовариства про особливості функціонування системи глобального управління, ролі та місця у цьому процесі доктрини «світового уряду». У загальному вигляді проблема полягає в тому, що свого часу в рамках ліберальної ідеології виникло та розвилося вчення про «світовий уряд», яке по мірі становлення системи глобального управління почало відігравати помітну роль. Водночас питання про відповідність сучасної доктрини «світового уряду» канонам ліберальної ідеології, роль та місце цієї доктрини в системі сучасного глобального управління залишаються малодослідженими.

Деякі аспекти даної проблеми у своїх наукових працях висвітлювали такі діячі як Зб.Бжезінський, М.Дєлягін, Ф.Закарія, О.Зинов’єв, Г.Кіссінджер, Г.Неміровський, О.Панарін, Ф.Фукуяма, С.Хантінгтон В.Хаттон та інші, уникаючи широкого науково-критичного погляду на загальний стан проблеми.

Таким чином, завдання статті дослідити основні етапи еволюції ліберальної доктрини «світового уряду»; визначити місце та роль доктрини «світового уряду» в формуванні сучасної системи глобального управління; окреслити детермінанти еволюції цієї доктрини та визначити суб’єкти її ствердження. доктрина світовий уряд

Починаючи з XVII ст., після ствердження в Європі принципів Вестфальської системи, мислителі ліберального напряму почали активно висувати ідею встановлення світової гармонії й вічного миру. У роботах Е.Роттердамського, Я.Коменського, В.Пені, Ш.де Сен-Пьера, Ж.-Ж.Руссо, Г.Лейбніца, І.Канта, І.Фіхте, І.Гєрдера, Г.Лессінга, А.Сміта, І.Бєнтама, В.Маліновського пропонувалися різноманітні способи запобігання війн та несправедливості в міжнародних відносинах і створення для цього різноманітних наднаціональних органів керування (європейських і світових конфедерацій або загальних рад)[ 1].

Як відзначає Р.Еппєрсон, не випадково саме ліберали на противагу консерваторам фактично висунули теорію «світового уряду», розраховуючи таким чином створити «устрій для повного контролю над навколишнім середовищем людини». Якщо консервативна доктрина припускає, що конфлікт між людиною й середовищем розв’язується шляхом зміни самої людини, то ліберальне рішення передбачає зміну навколишнього середовища, що виправдовується необхідністю ощасливити людину[2,с.375].

Вважається, що найбільш аргументовано в той час неминучість і корисність створення єдиного центру управління світовими процесами обґрунтував І.Кант. Відповідно до його поглядів, у міжнародній політиці домінує «право найсильнішого». Німецький філософ розглядав цей стан як нічого невартий та нерозумний. У цій сфері, вважав він, люди повинні «мати мужність використати свій власний розум». У короткому есе «До вічного миру» він відстоює уявлення про всесвітню «Лігу Націй», що має регулювати взаємні відносини незалежних держав за універсальними принципами розв’язання конфліктів і мирного співіснування. При цьому

І.Кант вважав, що принцип національного суверенітету має залишатися священним: «Жодна самостійна держава (велика або мала це однаково) не може бути придбаною іншою

Похожие работы