Читать реферат по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Характеристика та проблематика політично-правового середовища МЕВ в Україні"

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

«Міжнародна економіка »

Характеристика та проблематика політично-правового середовища МЕВ в Україні. Київ - 2013

План 1. Загальна характеристика політико-правового середовища МЕВ

2. Політична ситуація в Україні

3. Зовнішня політика сучасної України

. Аналіз законодавчої діяльності всередині країни на сучасному етапі

5. Міжнародні правові інституції

Висновки

Перелік літературних джерел 1. Загальна характеристика політико-правового середовища МЕВ Політико-правове середовище насамперед характеризується наявним в кожній країні політико-правовим режимом та системою управління і регулювання економіки. Воно впливає на міжнародні економічні відносини не стільки у плані умов і факторів їхнього існування, скільки у плані їхнього розвитку.

Варто зазначити, що внутрішня політика держави має менший вплив на національну економіку, ніж міжнародна політика на міжнародні економічні відносини.

Оскільки міжнародна політика є механізмом узгодження інтересів, слід розглянути політичні інтереси країн, груп країн, регіонів. Одним із основних політичних інтересів кожної країни є нормальний прогресивний хід розвитку власної економіки. Як відомо, це залежить від різних внутрішніх і зовнішніх факторів. На основі попереднього виникає ще один інтерес - це вигідна зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД). Якщо ЗЕД буде успішною, то краще розвиватиметься національна економіка, багатшатиме країна, підвищуватиметься життєвий рівень населення.

Помітну роль у розвитку міжнародного співробітництва відіграє політична стабільність країн, груп країн, регіонів.

Політична стабільність країни - це невелика імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів (наприклад, страйків) і політичних актів типу тероризму, путчів, партизанської боротьби. Рівень політичної стабільності враховує наявність політичних партій, політичних інститутів і рівень демократії.

Як і всяка система, міжнародні економічні відносини потребують існування інституціонального забезпечення, яке б здійснювало регулювання їхнього функціонування й розвитку. Інституціональне забезпечення МЕВ - це сукупність правових інституцій (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій) і правових норм, вироблених ними, котрі забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.

Слід розрізняти міжнаціональні й наднаціональні органи регулювання міжнародних економічних відносин.

Міжнаціональні органи регулювання МЕВ - це такі інституції, які виконують рекомендаційно-координаторські функції, постанови яких бажані для виконання.

Наднаціональні органи регулювання МЕВ - це інституції (як правило, блокових об'єднань), які здійснюють наказово-координаторські функції, і їхні постанови мають виконуватись беззаперечно.

Отже, на основі вищезазначеної інформації можемо вивести загальну схему аналізу політико-правового середовища країни:

. Політична стабільність країни: співвідношення політичних сил у країні; характер і ступінь впливу державних інституцій на економічні процеси; ступінь розвитку державного суверенітету.

. Зовнішня політика країни - міжнародна політика (основна ціль - розвиток міжнародних економічних відносин).

. Аналіз законодавчих актів, які діють всередині країни, але опосередковано впливають на ефективність зовнішньоекономічних операцій: регулювання мінімального розміру заробітної плати; законодавство з охорони навколишнього природного середовища; рівень оподаткування.

. Міжнародні правові інституції - сукупність міжнародних правових органів; членство країни в міжнародних об’єднаннях; Міжнародні позиції країни в ООН та на світовій арені в цілому. 2. Політична ситуація в Україні Нинішній стан України з точки зору політичного режиму - це звичайна в рамках авторитаризму плюралізація (на противагу звичному для нас монізмові) суспільного життя, яка може бути, а може й не бути початком становлення демократії. Відновлення природних плюральних засад суспільного життя за відсутності характерного для нього стану несуперництва, за запеклої, часом брутальної за своїми методами боротьби за владу або вплив на неї, що відбувається в умовах загальної соціально-економічної й політико-духовної кризи, є частиною "великого процесу модернізації" в світі.

В сучасній Україні існує специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних "чистих" різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, тоталітарного, анархічного, охлократичного.

Серед ознак демократичного політичного режиму, притаманних Україні, слід відзначити:

) виборність найважливіших органів політичної влади (як державних, так і громадських);

) юридичну рівність громадян;

) гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості.

В той же час є певні обмеження у сфері двох інших основних принципів демократичного режиму - вирішення найголовніших політичних проблем відповідно до волі більшості громадян та забезпечення широкого кола особистих, громадянських та політичних прав та свобод. Відсутнім є належний постійний контроль народу за органами політичної влади, за бюрократичним апаратом держави; суттєву роль відіграє маніпулювання інформацією. Для значної частини населення багато декларованих прав та свобод не підкріплені економічно та організаційно.

Існуючі обмеження демократичних принципів дають підстави для висновку про наявність у сучасній Україні певних елементів авторитарного політичного режиму. До таких елементів також належать:

) широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави (уряду та президента);

) звуженість принципу гласності у діяльності органів політичної влади та реальної відповідальності їх керівників та інших представників за зміст та наслідки своєї діяльності. Зокрема схованою від громадськості є інформація про фактичні основні джерела та реальний розмір доходів вищих посадових осіб у державі.

Найважливішою ознакою автократичного політичного режиму, яка притаманна сучасній Україні, є обмеженість кола осіб, що здійснюють реальну політичну владу, та відокремленість абсолютної більшості народу від процесу її здійснення.

До числа залишків тоталітаризму слід віднести такі специфічні риси політичної свідомості значної частини адміністративних кадрів, політиків та простих громадян, як впевненість у власній непогрішимості, нетерпимість до політичного інакомислення, антиінтелектуалізм у сфері гуманітарних знань, догматизм, примітивізація політичної культури.

Анархічний політичний режим часто буває представлений такими своїми компонентами, як:

) відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних відносин, свавілля сильнішого або більш спритного, відсутність гарантій безпеки населення та представників органів політичної влади;

) конфронтація владних структур, відсутність ефективних форм координації їхніх дій;

) ерозія загальної ідеї єдиної політичної системи (що виявляється в діяльності впливових сепаратистських сил та сил, що претендують на виключне право репрезентувати "справжні інтереси народу" та вимагати заборони діяльності своїх опонентів);

) втрата (у деяких випадках) вищими органами політичної влади монополії на організоване застосування насилля.

І, нарешті, суттєві елементи охлократичного політичного режиму характеризують політичне життя України тою мірою, якою її владним структурам притаманні:

) некомпетентність, презирливе ставлення до знань, до досвіду світової цивілізації, зокрема постійні намагання неадекватними реальній ситуації простими засобами і дуже швидко розв'язувати складні проблеми суспільного життя, що потребують для свого вирішення довгої копіткої праці;

) відсутність у представників органів політичної влади реального почуття громадянської відповідальності перед народом своєї країни та світом;

) рекрутування певної частини правлячої політичної еліти з середовища "соціальних низів" та "маргінальних верств" суспільства, представники яких жадають швидкого підвищення свого індивідуального та групового соціального статусу та покращення


Похожие работы

 
Тема: Охорона навколишнього середовища
Предмет/Тип: Авиация и космонавтика (Реферат)
 
Тема: Аналіз зовнішнього середовища ЗАТ "АВК"
Предмет/Тип: Менеджмент (Контрольная работа)
 
Тема: Охорона водного середовища
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат)
 
Тема: Абіотичні фактори середовища
Предмет/Тип: Экология (Реферат)
 
Тема: Охорона водного середовища
Предмет/Тип: Экология (Реферат)