Читать статья по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Боргова політика держави в умовах глобальної нестабільності" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Боргова політика держави в умовах глобальної нестабільності Боргові проблеми у світовому вимірі.

Модель боргової економіки, яка сформувалася у розвинутих країнах світу за останні десятиріччя, у 2008 році зазнала краху. В рамках даної моделі рушійною силою сукупного попиту було нарощування боргової піраміди приватних суб’єктів, яка підтримувалася за рахунок кредитної емісії банків та прямої грошової емісії центральних банків. У ході І хвилі глобальної кризи намагання урядів врятувати гіпертрофований фінансовий сектор та підтримати економічну активність через використання фіскальних стимулів призвели до суттєвого нарощування державних боргів. Державний борг розвинутих країн відносно ВВП за останні 4 роки збільшився на 28 в. п., в той час як країн з ринками, що формуються - лише на 1,7 в. п.

Станом на початок 2012 року державний борг у розвинутих країнах світу сягнув 103,5% ВВП. За оцінками МВФ до 2013 року цей борг збільшиться ще на 5 в. п. ВВП. Найвищим рівнем боргового навантаження відзначалися такі країни: Бельгія - 98,5% ВВП, Греція - 160,8%, Ісландія - 99,2%, Ірландія - 105%, Італія - 120,1%, Португалія - 106,8%, Японія - 229,8%, США - 102,9%, Франція - 86,3% ВВП, Канада - 85% ВВП.

У даний час уряди розвинутих країн вимушені балансувати між викликами фіскальної консолідації для уникнення подальшого нарощування боргу і ризиків пролонгації, з одного боку, та пожвавлення економічної діяльності з використанням фіскальних стимулів, з іншого боку. У країнах з розвинутою економікою дефіцит бюджету у 2011 році у середньому становив 6,5% ВВП. Найбільший рівень бюджетного дефіциту мав місце у США - 9,6% ВВП, Греції - 9,2%, Ірландії - 13,1%, Японії - 10,1%, Іспанії - 8,9% та Об’єднаному Королівстві - 8,6% ВВП.

У даний час у Єврозоні набирають оберти процеси сегментування фінансових ринків і втечі капіталу з країн-проблемних позичальників. Фінансова позиція держав зони євро, як і раніше, є досить чутливою до настроїв інвесторів у державні цінні папери, поширення паніки серед яких може миттєво трансформуватися у зменшення пропозиції позичкових коштів, що знову підніме на поверхню проблеми можливих дефолтів урядів.

Восени 2012 року міжнародній спільності та керівним органам ЄС вдалося послабити гостроту європейської боргової кризи, проте досягнута рівновага є хиткою, а фундаментальні протиріччя у рамках ЄС не усунуто. Тому в найближчому майбутньому не варто виключати песимістичного сценарію розвитку подій, за яким цілісність Єврозони буде порушено, а фінансова криза пошириться на інші країни і регіони світу. Слід нагадати, що країни Східної Європи залишаються найбільш вразливими, з огляду на значну присутність європейських банків на внутрішніх кредитних ринках і залежність від Західної та Центральної Європи як ринків збуту експортованої продукції.

Виклики для макроекономічної і боргової політики України в умовах волатильності зовнішнього оточення.

Відомо, що темпи розвитку української економіки і стабільність її фінансової системи істотним чином залежать від зовнішнього оточення. У 2012 році, внаслідок уповільнення темпів розвитку світової економіки та загострення фінансових проблем у Єврозоні, в економіці України спостерігалися такі негативні тенденції і процеси:

1) зниження темпів економічного зростання в умовах падіння світового

Похожие работы