Читать контрольная по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Бірманський шлях до соціалізму" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти та науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Факультет міжнародних відносинКафедра країнознавства та міжнародних відносин“Бірманський шлях до соціалізму”

(індивідуальна робота) Виконав:

студент 21 групи

Корнійчук Вадим ІвановичЛуцьк - 2008

Зміст1. М’янма ( Бірма ). Є про шо сказати

. Військовий переворот та проголошення “ бірманського шляху до соціалізму”

. Внутрішні зміни в країні в 70 - х рр..

. Конституційні перетворення

. Міжнародне становище М’янми (Бірми) сьогодні

Висновки

Література 1. М’янма ( Бірма ). Є про що сказати

бірма соціалізм військовий

Довгий час перебуваючи під суцільно корумпованим військовим режимом, М’янма (колишня Бірма) є однією з найбідніших країн планети, де, здавалося би, час зупинився на століття. Південь М’янми не забезпечений навіть усепогодною автотрасою. Політична географія М’янми є надзвичайно вдалим прикладом впливу форми території на внутрішню структуру держави. М’янма не лише має подовжену форму, - її обидва серцевинні ареали ще оточені із заходу, півночі та сходу підковою великих гір, де до британської окупації мешкали 11 меншин країни. Коли британці відійшли і Бірма стала незалежною у 1948 р. , меншини лише змінили одного правителя на іншого.

Десятиліттями репресивна політика військового режиму утримувала М’янму в покорі та сповільнювали її розвиток. Інфраструктура країни у вкрай жахливому стані (в 1993 р. У Янгоні був лише один працюючий телефон, по якому можна було дзвонити за кордон). Крім того, що понад 80% дорослого населення неписьменне, існує дуже мала кількість робочих місць для освічених людей. Сьогодні спостерігаються деякі ознаки змін, зокрема звільнення з в’язниці кількох політичних дисидентів і зародження туризму. Але це ще не скоро перевжить наслідки політики, яка утримує знедолену М’янму серед найбідніших країн цілого світу[2].

У колоніальний період Бірма стала найбільшим постачальником рису на світовий ринок. Провідну роль в економіці грало сільське господарство, далі слідували лісове господарство і гірництво. Перед початком Другої світової війни в цих трьох секторах створювалося понад 50% національного прибутку і 2/3 експортної продукції. Військові втрати, розруха і відсутність матеріально-технічної бази привели до спаду економіки, а її відновленню перешкоджали заколоти в післявоєнні роки. До 1949-1950 виробництво в країні скоротилося на 40% в порівнянні з довоєнним рівнем, а річний експорт рису скоротився з 3 млн до 1 млн т. В кінці 1950-х років завдяки восьмирічній програмі розвитку, схваленій урядом У Ну, національний прибуток зріс на 75% порівняно з показником кінця 1940-х років і на 7% перевищив довоєнний рівень, а обсяг експорту рису досяг 2 млн т на рік. Однак проголошений в 1962 Не Віном націоналістичний «Бірманський шлях до соціалізму», що передбачав обмеження діяльності не тільки іноземного, але і вітчизняного приватного капіталу, змусив багатьох індійських і китайських підприємців покинути країну. У подальші роки всі банки і зовнішня торгівля перейшли під контроль держави; були націоналізовані провідні змішані компанії, зайняті видобутком нафти і інших корисних копалин, обмежені площі землекористування[4].

р.у Бірмі відбувся військовий

Похожие работы