Читать курсовая по соцобеспечению: "Зайнятість і соціальний захист населення" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Роль бюджетів як фактору економічного і соціального розвитку і зростання реалізується значною мірою через капітальні видатки місцевих і регіональних органів влади.

Видатки на соціальний захист населення повністю фінансуються з бюджетів усіх рівнів. При плануванні цих видатків враховується кількість громадян, які потребують допомоги та розміри цієї допомоги.

Проблеми, які необхідно розв’язати на сучасному етапі розвитку систем соціального захисту населення можна поділити, на ті, що стосуються:

 кількісних параметрів визначення механізму соціальної підтримки (розмірів соціальної допомоги, прожиткового мінімуму, середньодушового доходу);

 фінансово-організаційних питань розвитку системи (управління сферою, її фінансування, вибір сфер загалом і т.п.)

Діючі системи соціального захисту та методи його фінансування західних країн не можуть стати абсолютною моделлю для України. Звідси виникає проблема пошуку національних підходів до перспектив реформування та розбудови фінансових механізмів соціальної допомоги населенню України на основі світового досвіду.1. ПОНЯТТЯ, ФОРМИ ТА ВИДИ ЗАЙНЯТОСТІ

Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

 Згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:

• працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

• громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;

• вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об'єднаннях;

• громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ;

• особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах;

• зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;

• працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із

Похожие работы