чоловіка, вільних від матеріальних розрахунків почуття взаємної любові, дружби та поважання всіх членів сім'ї; виховання дітей; охорона інтересів матері і дітей; виховання відповідальності перед сім'єю та ін.
Керуючись цими завданнями, законодавство встановлює взаємні права і обов'язки членів сім'ї, визначає порядок реалізації цих прав і заходи, які забезпечують виконання громадянами своїх обов'язків перед сім'єю.
Найважливішими в сім'ї є відносини між батьками і дітьми та відносини між подружжям. Вихідні положення правового регулювання сімейних відносин визначені Кодексом про шлюб та сім'ю (КпШС) України, введеним в дію з 01.01.1970 р. Зазначений акт регулює як особисті, так і майнові відносини, що випливають із шлюбу, визначає завдання сімейно-шлюбного законодавства, принципи взаємостосунків членів сім'ї між собою та з іншими особами, регулює порядок, умови одруження і припинення шлюбу, особисті, майнові права й обов'язки подружжя, батьків та дітей. Окремі розділи КпШС присвячені питанням опіки і піклування; усиновлення; порядку застосування норм КпШС до іноземних громадян і осіб без громадянства та ін.
Разом з КпШС сімейно-шлюбні відносини регулюють й інші нормативно-правові акти органів державної влади України.
Законодавство України розглядає шлюб як добровільний і рівноправний союз жінки і чоловіка, що породжує взаємні права і обов'язки, спрямовані на створення сім'ї. В Україні законодавче визнається тільки шлюб, укладений у державних органах запису актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.
Це правило не стосується здійснених до утворення або відновлення державних органів реєстрації актів громадянського стану релігійних обрядів і одержаних на їх посвідчення документів про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть (ст. 6 КпШС України).
Умовами укладення шлюбу є взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку (для чоловіків — 18, для жінок — 17 років) (ст. 15, 16 КпШС України). У виняткових випадках ці строки можуть бути зменшені місцевими органами влади.
Шлюб не може бути укладений між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі, родичами по прямій висхідній чи низхідній лінії, повнорідними та неповнорідними братами і сестрами, між усиновителями і усиновленими, а також між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства.
Порядок укладення шлюбу визначений ст. 14 КпШС України, згідно з якою укладення шлюбу відбувається по закінченні місячного строку після подачі бажаючими одружитися заяви в державний орган запису актів громадянського стану (ЗАГС). В окремих випадках зазначений строк може бути скорочений.
Порядок припинення та розірвання шлюбу визначений гл. 7 КпШС України. Шлюб припиняється внаслідок смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя, а також шляхом розлучення.
Розлучення здійснюється в судовому порядку, а за відсутності у подружжя неповнолітніх дітей та спорів з питань, пов'язаних з розлученням, може здійснюватися в органах ЗАГСу, тобто в спрощеному порядку. В органах ЗАГСу також здійснюється розлучення з особами, визнаними
Похожие работы
Тема: Адміністративний арешт: порядок застосування даного виду стягнення та повноваження окремих органів і посадових осіб щодо внесення клопотань про застосування (заміну) на даний вид стягнення |
Предмет/Тип: Основы права (Статья) |
Тема: Адміністративні стягнення |
Предмет/Тип: ТГП (Реферат) |
Тема: Адміністративні стягнення |
Предмет/Тип: Гражданское право (Реферат) |
Тема: Політика стягнення дебіторської заборгованості |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Тема: Організація стягнення податкового боргу |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Контрольная работа) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы