Читать реферат по страхованию: "Витоки страхування" Страница 7

(Назад) (Cкачать работу)

Водночас страхування кооперативних і громадських підпри­ємств, куди ввійшли й колгоспи, було переведено на державну основу. Відповідну роботу мали виконувати органи Держстраху СРСР. Цей страховик організовував також роботу з обов'язко­вого та добровільного страхування майна громадян.

Не існувало чіткої концепції і щодо розвитку особистого стра­хування. З березня 1929 року в СРСР почали швидко впроваджу­вати колективне страхування, маючи на меті охопити ним не менш як 75 % працюючих. Цей показник таким високим був не­довго. Уже 1940 року він знизився до 30 %, і колективне страху­вання стало збитковим. Його відмінили, ввівши індивідуальне змішане страхування, страхування на випадок смерті і втрати працездатності, страхування від нещасних випадків.

У післявоєнні роки було вжито деяких важливих заходів, спрямованих на посилення ролі страхування в розвитку економі­ки, зокрема затверджено положення про Держстрах СРСР. Цей документ розширював права низових страхових органів. Було на­дано статусу самостійної госпрозрахункової одиниці Управлінню іноземного страхування СРСР.

У період реформ 60-х років минулого століття багато було зроблено з налагодження страхового захисту сільськогосподар­ських підприємств, без якого важко було перейти до грошової гарантованої оплати праці колгоспників, прямого банківського кредитування колективних господарств, зміцнити інші напрямки госпрозрахункових відносин. Запроваджені з 1968 року умови обов'язкового страхування майна колгоспів, що ґрунтувалися на принципі еквівалентності взаємовідносин страховика зі страху­вальниками (їх сукупністю), стали кроком уперед у методології формування страхових резервів. Було збільшено норму страхово­го покриття і розширено перелік страхових подій (зокрема, включено посуху). З огляду на ефективність цих заходів уряд СРСР уже через 10 років визнав за доцільне перевести на такі умови страхування й державні сільськогосподарські підприємст­ва, спростувавши тим самим тезу, що «держава не може сама се­бе страхувати».

Протягом 60—70-х років почали застосовуватися нові види страхування майна, життя та здоров'я громадян. З 1988 року державні підприємства дістали право на здійснення добровільно­го страхування майна та відповідальності. Але незважаючи на се­рйозні зміни у ставленні до страхової справи, вона в СРСР розвива­лася значно повільніше, ніж у країнах із ринковою економікою.

Початок 90-х років ознаменувався політичними та економіч­ними змінами світового масштабу. На карті замість Радянського Союзу з'явилися 15 незалежних держав. Україна за кількістю на­селення та виробничим потенціалом посіла друге місце серед нових країн. Вона обрала ринковий тип розбудови економіки, ста­вши на шлях глибоких економічних реформ. Важливою складо­вою нового господарського механізму має бути ефективна сис­тема страхування, що відповідає світовим стандартам.

Похожие работы