Читать контрольная по недвижимости, оценке: "Основи встановлення плати за землю та її форми" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

ВІННИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ПРЕДМЕТУ:

ПОДАТКОВА СИСТЕМА ВИКОНАЛА:

СТУДЕНТКА 4 КУРСУ

ГРУПИ 41-Ф

КИСЕЛЬОВА С.П. ВІННИЦЯ 2002

ОСНОВИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

ТА ЇЇ ФОРМИ

ПЛАН

ПЛАН

Що таке земельний податокПорядок обчислення і сплати земельного податкуЗвільнення від сплати земельного податку

Виходячи з кадастрової оцінки земель тобто оцінки їх якості та місцерозташування, встановлюють плату за використання землі. Плата за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, розраховують в порядку визначеному Законом про плату за землю.

Власники землі та землекористувачі крім орендарів сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані з оренду, справляється орендна плата.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування витрат власникам землі і землекористувачам, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи й розвитку інфраструктури населених пунктів.

Розмір земельного податку не залежить від резуль­татів господарської діяльності власників землі та земле­користувачів.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;

• для багаторічних насаджень — 0,03.

Ставки земельного податку по земельних ділянках (за винятком сільськогосподарських угідь) диференцію­ють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціональ­ного використання та місцерозташування земельної ді­лянки, але вони не повинні бути вищими ніж у два рази від середніх ставок податку із врахуванням коефіцієнтів.

Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фон­дом, кооперативними автостоянками для перебування особистих транспортних засобів громадян, гаражно-, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними га­ражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного й лісового господарства, які зайняті виробничи­ми, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 % суми земель­ного податку, обчисленого у встановленому порядку.

Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим

Похожие работы