вересня 2010 року становив 194,5, знизившись на 105 пунктів, або на 53 %, порівняно із серпнем.
Проведений аналіз стану і динаміки фондового ринку свідчить про те, що в Україні сформувався волатильний, спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у значній залежності від іноземного капіталу й зовнішньоекономічної динаміки. Ринку властиві висока концентрація власності й незначна участь населення в інвестуванні у фінансові активи. Сучасний етап розвитку фондового ринку характеризується втратою державою контролю як за макроекономічними показниками, про що свідчать від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, високі темпи інфляції, високий рівень державного боргу, так і за діяльністюфінансових інститутів, які безконтрольно здійснювали приватні запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках капіталу, що призвело до глибокої фінансової кризи. Зовнішні фактори лише підсилили негативний ефект від непродуманої фінансової політики.
В умовах фінансової кризи, коли вартість фінансових активів впала до найнижчих значень, відбувається черговий перерозподіл власності у світовому масштабі. У багатьох розвинутих країнах та, зокрема, в Росії держава здійснює купівлю акцій проблемних фінансових інститутів, що свідчить про переоцінку її ролі в регулюванні фондового ринку. У зв'язку з цим зауважимо, що в розвинутих країнах, наприклад у США, такі інвестиції спрямовуються переважно на купівлю привілейованих і звичайних не голосуючих акцій, які не мають права голосу, і держава може лише отримувати дивіденди. Такі кроки, з одного боку, засвідчують зацікавленість держав у активному втручанні у процеси контролю за купівлею-продажем цінних паперів, з другого, виникає небезпека прямого адміністративного впливу на діяльність фінансових установ.
Що стосується України, то за відсутності власних коштів на підтримку фондового ринку вона розраховує на кошти міжнародних фінансових організацій, які планується спрямувати на підтримку платоспроможності фінансових установ, насамперед системних банків. Оцінка таких заходів є досить неоднозначною і викликає запитання: які параметри відбору банків при цьому використовуються? Як оцінюватиметься ефективність використання державної позики цими приватними фінансовими установами?
Разом із тим уніфікація методів виходу з фінансової кризи більшістю країн світу, надання Україні стабілізаційної позики під визначені структурні зміни підтверджують той факт, що в умовах глобалізації фондовий ринок дедалі менше залежить від національних систем державного контролю й регулювання та більше — від світового фінансового простору. Об'єктивним підґрунтям цього процесу є потужні потоки приватного капіталу, які переміщуються у світовому фінансовому просторі й не контролюються державами. У таких умовах національні регулятори "не взмозі не лише регулювати потоки припливу і відпливу капіталу, а й контролювати власну внутрішню фінансову сферу". Висновок Будь-яка фінансова криза поряд із негативними має й позитивні наслідки. На наш погляд, наслідком фінансової кризи будуть такі процеси на фондовому ринку:
— концентрація капіталу, укрупнення банківських і небанківських фінансових установ;
— активізація процесів злиття й поглинання, збільшення кількості угод купівлі-продажу для
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы