Читать реферат по всему другому: "Структурно-функціональні особливості кіназ рибосомного білка S6 - S6К1 та S6К2 (автореферат)" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

субстрат інсулінового рецептора (IRS) (Harrington et al., 2005); фактор ініціації трансляції білкового синтезу 4В (eIF4B) (Raught et al., 2004). Відповідно функції S6К не обмежені лише регуляцією білкового синтезу, однак вони мають бути підтвердженими in vivo.

На момент початку досліджень напевно було відомо про наявність лише однієї форми S6К, хоча експерименти з нокаутними по гену S6К мишами свідчили про можливість існування додаткової форми S6К, здатної, хоча і частково, компенсувати її відсутність (Shima et al., 1998). Нещодавно паралельно з нашими дослідженнями декількома групами було ідентифіковано нову форму S6К, названу S6К2 (Saitoh et al., 1998; Lee-Fruman et al., 1999; Koh et al., 1999).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота відповідає основному плану фундаментальних досліджень, які проводяться у відділі структури та функцій нуклеїнових кислот Інституту молекулярної біології та генетики НАН України за бюджетною темою №2.2.4.10 – “Дослідження сигнальних шляхів при злоякісній трансформації та пошук пухлиноспецифічних антигенів” (номер державної реєстрації - 0101U000360, 2001-2005 рр.), а також у рамках співробітництва з Інститутом ракових досліджень Людвіга (Лондон, Велика Британія), згідно з договором про наукове співробітництво.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження було визначення структурно-функціональних особливостей представників родини кіназ рибосомного білка S6 – S6K1 та S6K2 і з’ясування відмінностей у рівні їхньої експресії та субклітинній локалізації в нормальних тканинах та пухлинах людини. Відповідно до мети поставлено такі завдання:

1. Провести детальний порівняльний аналіз первинних структур S6К1 та S6К2.

2. Визначити субстратну специфічність S6К1 та S6К2 по відношенню до S6 рибосомного білка.

3. Дослідити вплив мітогенних факторів на активацію S6К1 та S6К2 у відповідь на стимуляцію клітин.

4. Встановити роль фосфорилювання гомологічних сайтів у S6K1 та S6K2 для їхньої активації.

5. Визначити місце РІ3К/mTOR-залежного сигнального каскаду у регуляції активності S6К2. Порівняти вплив інгібіторів РІ3К та mTOR кіназ на індуковану мітогенами активність S6К1 та S6К2.

6. З огляду на існування теоретично розрахованого сайта фосфорилювання протеїнкінази С (РКС) у структурі S6К2 дослідити роль РКС у регулюванні активності та субклітинної локалізації S6К2.

7. Отримати високоспецифічні поліклональні та моноклональні антитіла проти рекомбінантних повнорозмірних форм S6K1 та S6K2 та їхніх фрагментів, експресованих у системі бактерій та бакуловірусу.

8. Дослідити рівень експресії S6К1 та S6К2 у різних тканинах ссавців на рівні мРНК та на рівні білка.

9. Методом двогібридної системи дріжджів визначити нові S6К-асоційовані білки та з’ясувати значення виявлених взаємодій.

10. Дослідити рівень експресії та особливості субклітинної локалізації S6К у нормальних тканинах, доброякісних та злоякісних пухлинах людини.

Об’єкт дослідження - молекулярні механізми передачі позаклітинних мітогенних стимулів за участі РІ3К/mTOR-залежного сигнального каскаду.

Предмет дослідження – кінази рибосомного білка S6 (S6K1 та S6K2), РІ3К, mTOR, КоА-синтаза, культивовані лінії клітин людини; нормальні тканини, злоякісні та доброякісні пухлини людини.

Методи дослідження - клонування кДНК фрагментів у плазмідні конструкції,


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы