Читать реферат по всему другому: "Структурно-функціональні особливості кіназ рибосомного білка S6 - S6К1 та S6К2 (автореферат)" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

2004). У багатьох випадках компоненти сигнальних систем, що зазнають суттєвих змін у процесі онкогенезу, а саме - рецептори клітинної мембрани та їхні ліганди, адапторні білки, кінази та фосфатази білків та ліпідів, використовують у сучасній онкології як біомаркери злоякісної трансформації, а також як безпосередні мішені в специфічній хіміо- та імунотерапії онкологічних захворювань (Sebolt-Leopold and Herrera, 2004; Xu et al., 2004; Stephens et al., 2005).

Все більш зрозумілішим стає те, що причиною зазначених патологій є багатофакторні порушення у функціонуванні клітин. Навіть у межах патологій, що мають однакові клінічні прояви, існують суттєві відмінності на молекулярному рівні, в тому числі і серед сигнальних молекул. Таким чином, дослідження сигнальних систем як у нормі, так і при патологічних станах дозволяє виявити нові молекулярні маркери для розробки сучасних підходів в діагностиці та терапії цілої низки патологій.

Згідно з даними літератури, РІ3К/mTOR-залежний сигнальний шлях, що знаходиться під контролем відповідно РІ3К (фосфатидилінозитол 3’-кінази) та mTOR кінази, є одним з провідних у регуляції основних клітинних функцій, а саме - росту клітин, проліферації, диференціації та апоптозу. Активація РІ3К/mTOR сигнального шляху починається з активації власне РІ3 кінази, що індукується активованими внаслідок взаємодії з позаклітинними мітогенами рецепторами плазматичної мембрани (Richardson et al., 2004). Активність mTOR кінази залежить не лише від дії мітогенних стимулів, опосередкованих РІ3К, а і від сигналів, індукованих поживними речовинами (амінокислотами, глюкозою, жирними кислотами) (Tee et al., 2005).

Відповідальними за одну з кінцевих ланок у передачі мітогенних стимулів у клітині є родина кіназ рибосомного білка S6 (S6К), донедавна представлена лише однією - S6К1 (Kozma et al., 1990). Саме завдяки S6К відбувається конвертація позаклітинних стимулів у безпосередню фізіологічну відповідь клітини, а саме - активацію білкового синтезу. Каталітична активність S6К полягає у фосфорилюванні рибосомного білка S6 і, як наслідок, активації трансляції цілого субкласу мРНК, що містять у 5’-ділянці, яка не транслюється (5’UTR), специфічну олігопіримідинову послідовність. Ці мРНК кодують компоненти апарату трансляції – рибосомні білки та деякі фактори трансляції (Thomas et al., 2002).

Треба зазначити, що регуляція на рівні трансляції завдяки присутності структурованих послідовностей в 5’UTR властива цілій низці макромолекул, залучених до регуляції клітинного циклу. Однак механізми такої активації ще детально не досліджені, хоча і підкреслюється провідна роль фосфорилювання та дефосфорилювання відповідних білків (Pickering et al., 2005).

На сьогодні існують підтвердження того, що з активацією S6К пов’язана активація транскрипції і генів рибосомних РНК і відповідно функціонування S6К1 безпосередньо пов’язане з регуляцією біогенезу рибосом (Hannan et al., 2003). Таким чином, S6K є одним із ключових ензимів, причетних не лише до регуляції трансляції мРНК компонентів апарату трансляції, а й до регуляції в цілому білкового синтезу в клітині, індукованого мітогенними стимулами.

Доведено, що S6К здатна фосфорилювати in vitro цілу низку додаткових субстратів, а саме: проапоптичний білок BAD (Harada et al., 2001); білок SKAR, що бере участь у сплайсингу мРНК (Richardson et al., 2004); фактор транскрипції CREM (de Groot et al., 1994);



Интересная статья: Основы написания курсовой работы