Читать реферат по всему другому: "Структурно-функціональні особливості кіназ рибосомного білка S6 - S6К1 та S6К2 (автореферат)"

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

33Національна академія наук України

Інститут молекулярної біології та генетики

ФІЛОНЕНКО ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 577.218

577.217

Структурно-функціональні особливості кіназ рибосомного білка S6 - S6К1 та S6К2

03.00.03 – молекулярна біологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

КИЇВ 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі структури та функцій нуклеїнових кислот Інституту молекулярної біології та генетики НАН України. Окремі дослідження проведено в лабораторії клітинної регуляції Інституту ракових досліджень Людвіга (м.Лондон, Велика Британія).Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Риндич Алла Володимирівна,

Інститут молекулярної біології та генетики НАН України,

зав. відділу молекулярної онкогенетики;

доктор біологічних наук, професор

Матишевська Ольга Павлівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри біохімії;

доктор біологічних наук

Сидоренко Світлана Павлівна

Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є.Кавецького НАН України,

завідувач лабораторії сигнальних каскадів клітини.

Провідна установа: Інститут біології клітини НАН України, м.Львів.Захист дисертації відбудеться“27” вересня 2005 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.237.01 Інституту молекулярної біології та генетики НАН України за адресою: 03143, м.Київ-143, вул..Заболотного, 150.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України.

Автореферат розіслано 26 серпня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наукО.В. ПідпалаЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. Сигнальні системи клітини відіграють ключову роль у координованій регуляції функціонування окремо взятої клітини і організму в цілому. Їхня основна функція полягає в передачі позаклітинних стимулів, що індукуються гормонами, факторами росту, цитокінами, від рецепторів клітинної мембрани до відповідних компартментів клітини (ядро, цитоплазма), що, в свою чергу, призводить до змін експресії відповідних генів як на рівні транскрипції, так і на рівні трансляції мРНК (Conlon et al., 1999; Fingar et al., 2004). Передача позаклітинного сигналу опосередковується складним каскадом послідовних фосфорилювань/дефосфорилювань компонентів