- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Міністерство освіти України
Київський національний університет України імені Т. Г. Шевченка
Кафедра господарського і фінансового права
(заочне відділення) Дипломна робота На тему: Школа софістів: уявлення про державу і право. Студентки: 6 курсу 8 групи
Тетяни Сергіївни Вороніної.
Науковий керівник: Олег Ігорович Верник . Київ-2008
ПЛАН ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІТИЧНИХ І ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ШКОЛИ СОФІСТІВ
Загальні риси політико-правових вчень Софістів
1.2. Основні представники політико-правової школи Софістів
РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО ВЧЕННЯ СОФІСТІВ
2.1. Предмет та основні питання дослідження в політико-правовому вченні софістів: порівняльний аналіз
2.2. Ролі і місце політико-правового вчення софістів у політико-правовій думці Давньої Греції. Історичне значення вчення Софістів
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП У соціальному розвитку давньогрецького суспільства виділяють два періоди. Перший (гомерівська Греція), який тривав XII-VI ст. до н. е., характеризувався пануванням землеробської аристократії, патріархальними родовими відносинами. Те суспільство багатьма рисами було схоже на європейське ранньофеодальне.
На другому етапі, який розпочався в VI ст. і тривав до початку нашої ери, активно розвивалися ремесла, товарно-грошові відносини, набула широкого застосування рабська праця в усіх сферах виробництва.
В політичному житті змагалися аристократія та демократія (торгово-ремісничі прошарки міста), що спричинило поступове відсторонення аристократії від влади. Наслідком цих змін стало переміщення центру соціально-економічного життя із села в місто, перетворення міста з осередку аристократії на ремісничо-торговий центр.
За суттю ці два періоди багато в чому схожі на феодалізм та капіталізм у пізнішій Європі. Тільки в Давній Греції недостатній розвиток техніки у процесі розвитку товарно-грошових відносин перетворив людину на товар.
Давньогрецька філософія виникла в VI ст. до н. е. Особливий вплив на її формування справила полісна демократія. Вона підготувала появу вільної особи, інтелектуальної свободи і, зрештою, сформувала особу як суб'єкта філософського мислення.
Особливості суспільних відносин у полісах здійснили вплив на формування основної проблеми, яка хвилювала давньогрецьких мислителів, - проблеми відношення загального і одиничного.
В умовах демократії загальне (моральні й правові норми, державні інститути, політичні інтереси) відокремилось від приватного життя громадянина полісу, однак воно продовжувало перебувати в тісному зв'язку з ним. Загальне не стало недосяжним для рядових членів полісу, не протистояло їм як чужа зовнішня сила, як це було в східних деспотіях.
Взаємозумовленість загального й одиничного, полісу і громадянина у сфері соціального життя окреслила схему філософського осмислення світу в давньогрецькій філософії.
Становлення філософії Стародавньої Греції відбувалося в VI-V ст. до н.е. Саме в цей період мудреці-філософи протиставляють міфологічно-релігійним уявленням наївно-стихійний
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Школа софістів: уявлення про державу і право |
Предмет/Тип: ТГП (Диплом) |
Тема: Вчення про державу і право Німеччини |
Предмет/Тип: ИГП (Реферат) |
Тема: Вчення Геракліта про державу і право |
Предмет/Тип: Философия (Контрольная работа) |
Тема: Вчення Геракліта про державу і право |
Предмет/Тип: Философия (Контрольная работа) |
Тема: Загальні положення про державу і право |
Предмет/Тип: Основы права (Лекция) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы