Читать реферат по предпринимательству: "Дефіцит яловичини" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Дефіцит яловичини

Існує думка, що м’ясне скотарство — це екстенсивна галузь. Так, коефіцієнт корисної дії корму під час виробництва яловичини значно нижчий, ніж у разі виробництва свинини або птиці. Крім цього, у м’ясному скотарстві близько 50% енергії кормів, потрібної для виробництва яловичини, витрачають на утримання корів маточного стада. Але тільки м’ясна худоба може споживати велику кількість дешевих грубих кормів (соломи) і пасовищних кормів протягом 300 днів пасовищного періоду.

Інститут розведення і генетики тварин УААН розробив технологічну модель інтенсивного виробництва яловичини в Лісостеповій зоні за використання в годівлі тварин помірної кількості концентратів та відходів переробної промисловості (жому, меляси, дробини, браги), а також систему виробництва яловичини в умовах Полісся за умови нестачі високоенергетичних кормів (зерна) і без відходів переробної промисловості.

Особливість цієї технології — використання дешевих грубих і соковитих кормів двох літніх пасовищних періодів. При цьому молодняк у 20-місячному віці досягає маси 415 кг, з якої 305–310 кг (75%) — за рахунок дешевих пасовищних кормів. Витрати концентратів на вирощування й відгодівлю тварин — від народження до забою — не перевищують 10% загальної поживності кормів, а їхня вартість у структурі собівартості не вища 30%, середньодобові прирости за весь період становлять 700 г за витрати 8,15 к. о. на 1 кг приросту.

Крім цього, в інституті розроблено модельні інвестиційні проекти створення ферм для розведення спеціалізованої м’ясної худоби на 50, 100, 150 і 200 корів зі шлейфом для Полісся, Лісостепу й Степу України, які передбачають формування ферми, капітальні вкладення, потребу в кормах та структуру посівних площ, розрахунок обороту стада й вихід продукції, економічне обгрунтування проекту та його окупність.

В Україні створено племінну базу розвитку галузі м’ясного скотарства. Сформовано племзаводи й племрепродуктори із розведення вітчизняних та зарубіжних порід і типів м’ясної худоби — 230 господарств. На їхній основі триває породотворчий процес виведення високопродуктивних порід, які пристосовані до різних природно-кліматичних і кормових умов та промислових технологій.

Розроблено також схему прискореного створення товарних стад у спеціалізованому м’ясному скотарстві за рахунок використання помісних теличок, одержаних від промислового схрещування молочних і м’ясних порід та за рахунок закупівлі теличок у населення. Обидві позиції держава суттєво дотує: 5 грн за 1 кг молодняку, закупленого в населення, та 450 грн за кожну помісну м’ясну корову.

Для створення потужної галузі м’ясного скотарства Україна має відповідні умови, насамперед, це 5196 тис. га сіножатей і пасовищ, які становлять 13,9% сільськогосподарських угідь. На жаль, під пасовища виділяють найгірші землі (не угіддя), часто на схилах, які потребують поліпшення. Ефективніше потрібно використовувати й природні пасовища, забруднені радіоцезієм, понад 1 Кі/км2 (близько 300 тис. га), які в процесі природного самоочищення змінюватимуть свій радіологічний статус.

Установлено, що найнижчу собівартість (1 ц к. о. кормів) в Україні має зелена маса поліпшених сінокосів і пасовищ за використання їх на випас, яка дорівнює 3,95 грн, у тому числі в

Похожие работы