Читать реферат по предпринимательству: "Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення

Як і маса яєць, велике значення має також якість шкаралупи, оскільки від неї залежать: бій яєць (зовнішня і внутрішня насічка, витікання); здатність до тривалого зберігання; мікробна безпека і їх виводимість. Встановлено, що коли якість шкаралупи погіршується, тоді змінюється її структура, а отже, збільшується проникнення через неї бактерій. Під час інкубації яєць із тонкою шкаралупою зменшується вилуплення молодняку, бо в таких яйцях або більше пор — і ембріони підсихають у процесі інкубації, або їх мало, і ембріони захлинаються надлишком навколоплідної рідини, яка випаровується повільно. На думку спеціалістів німецької селекційної фірми “Ломанн Тірцухт”, виробники яєць повинні приділяти значну увагу одержанню якомога більшої кількості яєць, придатних для реалізації. Це однаково стосується як інкубаційних, так і харчових яєць.

Якість шкаралупи визначають за такими показниками: міцність, товщина, мармуровість, інтенсивність забарвлення. Міцність визначають спеціальними приладами силою роздавлювання, стійкістю до проколу, пружною деформацією. Товщину шкаралупи визначають мікрометром після розбивання яєць. Її також характеризує показник щільності яєць, який визначають способом їх занурення у соляні розчини різної концентрації (від 1,060–1,095). Товщина шкаралупи не завжди адекватна її міцності, тому що остання залежить ще й від структури шкаралупи.

Кількість бою яєць значно підвищується з віком птиці. Причому така закономірність зберігається в птиці з різною генетичністю. Про це свідчать дані конкурсних випробувань, проведених у Нідерландах 2001 року.

Так, якщо в період із третього по шостий місяць яйцекладки бою було 2,0–2,85%, то за подальші три місяці він збільшився в деяких кросів у 1,5–2 рази. Найбільше битих яєць було в період із 11 по 14 місяць яйцекладки — 6,2–8,4%, тобто втричі більше, ніж на початку яйцекладки.

Збільшення бою в другому періоді яйцекладки пов’язано зі зменшенням у цей період міцності шкаралупи, яку визначали за силою роздавлювання. Про це переконливо свідчать дані.

У деяких дослідженнях встановлено погіршення товщини шкаралупи з 0,37 до 0,30 мм і пружної деформації — з 20 до 23 мкм в кінці періоду яйцекладки.

З віком птиці втричі збільшується частота появи вапняних наростів: майже із 10,7% у 25-тижневому віці до 36,9% у 63 тижні, поясів — до 4,4%; складок — із 0,8 до 17,6%; деформації гострого кінця — з 0,8 до 24,4%. Це, можливо, наслідок гіршого засвоєння кальцію наприкінці періоду яйцекладки. Але цікавий той факт, що після примусової линьки курей, по закінченні першого року їх використання, було мало яєць із мармуровою шкаралупою (не більше 4%), зовсім не було яєць із шорсткою шкаралупою, тоді як у кінці першого року яйцекладки їх налічувалось близько 20%.

Одним із поширених дефектів шкаралупи яєць є мармуровість — просвітлені ділянки шкаралупи, які неозброєним оком і не видно, їх можна побачити тільки під час перегляду яєць на овоскопі. Під час простукування сильномармурові яйця відлунюють “скляним” звуком. Ступінь мармуровості вимірюють у балах: 1 — коли освітлена шкаралупа сягає 20% загальної площі; 2 — від 20 до 40%; 3 — 40–60%; 4 — 60–80%; 5 — 80–100%. Мармуровість проявляється на 2-й — 3-й день після знесення яйця. Вона не пов’язана з

Похожие работы