неоднаковий.
На першому етапі в практичному плані для формування групи тракторів-аналогів виділено сукупність класифікаційних ознак, потрібних і достатніх для встановлення подібності оцінюваного трактора з аналогами: 1 — призначення трактора; 2 — суха конструктивна маса за ГОСТ 26817–86 (один тяговий клас); 3 — експлуатаційна потужність двигуна (не повинна різнитися більш як на 15%); 4 — тип рушія; 5 — рік випуску і тривалість випуску тракторів; 6 — стійкість попиту на ринках провідних країн.
Працездатність викладених методологічних принципів показана стосовно сільгосптракторів. Для них встановлено номенклатуру найважливіших показників ТУ і визначено коефіцієнти вагомості.
Розглянемо на конкретному прикладі наукові підходи до розв’язання проблем підвищення надійності вітчизняних тракторів.
В умовах реальної експлуатації має місце зниження експлуатаційної потужності двигунів у гарантійний період як наслідок невиконання повноти операцій технічного обслуговування.
Із схематичного зображення зниження і відновлення потужності в період експлуатації можна зробити хибний висновок, що загальне опрацювання деталей циліндро-поршневої групи та газорозподільного механізму на зниження потужності не впливає, що суперечить природі спрацювання.