Читать реферат по предпринимательству: "Хліб і аграрна арифметика" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Хліб і аграрна арифметика

В Міністерстві аграрної політики 8 серпня цього року відбувся “круглий стіл” під назвою “Хліб і селянська арифметика” (як виробнику вигідно розпорядитися врожаєм 2001 року), на якому міністр аграрної політики Іван Кириленко зробив кілька цікавих заяв. Почнемо з такої: “Біологічний урожай зерна цього року становив 45 млн тонн”. Оскільки, за твердженнями Мінагрополітики, цього року буде зібрано 35 млн тонн зерна, заява міністра означає, що втрати зерна при збиранні (на радість птахам і мишоподібним гризунам) становили 10 млн тонн, або більше 20%. Навіть якщо припустити, що ціна однієї тонни зерна становить 100 дол., втрати зерна при збиранні тільки через брак зернозбиральної техніки сягали 1 млрд дол. Та ж на ці гроші можна було закупити 10 тис. сучасних комбайнів! Але це так, прелюдія. Якщо врожай зерна цього року становить 35 млн тонн (тобто у 1,5 раза більше за минулорічний), чому в південних регіонах України (Крим, Миколаївська, Запорізька області) місцеві державні адміністрації ввели заборону на рух зерна? Чому ціна хліба залишається на рівні минулорічної? Чому, передбачаючи найбільший за роки незалежності України врожай зерна, Мінагрополітики наказом №163 запровадило тотальний контроль за ринком зерна (обов’язкове декларування обсягів зерна на зберіганні, обов’язковий продаж зерна виключно через біржі, адміністративне встановлення цін на зерно — за ігнорування “рекомендованої” Мінагрополітики ціни вже чотири біржі позбавлені права реєстрації зовнішньоекономічних зернових угод)? Якщо минулого року зерна було обмаль, а тепер достатньо, чому зберігається дія Указу Президента стосовно обов’язкової реєстрації експортних зернових контрактів на біржах? Адже сам Президент визнав, що видав цей указ для запобігання експорту зерна. Як пов’язати продовження дії цього указу із наміром розвивати експорт української сільгосппродукції? Чому органи державної влади знову вирішують, де, за якою ціною та коли виробник має продавати вироблену ним продукцію? Хто компенсує виробникам сплату штрафних санкцій за несвоєчасно повернуті кредити? Ось як відповідає на деякі з цих питань міністр аграрної політики Іван Кириленко: “1999 року ринок зерна був абсолютно лібералізований: жодного втручання в ринок зерна не було. За 2,5 місяця було експортовано 6 млн тонн хліба по 240 грн/т. Через два місяці уряд у розпачі приймає рішення про імпорт зерна в Україну. Тому абсолютно логічним є Указ Президента України від 29 червня 2000 року щодо організації ринку зерна в Україні, де чорним по білому записано: реєстрація експортних контрактів на біржах. Лібералізувати повністю ринок у цьому році і дозволити вивезти зерно за безцінь ми не дамо. Ми не будемо порушувати Указ Президента, бо це наша дуже серйозна зброя. У будь-якій країні світу, яка хоче зберегти свій стратегічний ресурс, внутрішня ціна вища за світову — тоді немає сенсу безконтрольно вивозити головний стратегічний ресурс. Минулого року ціна на продовольчу пшеницю в Україні була на 20—25% вище світової. Вся продовольча пшениця залишилася в Україні. Цього року ми отримаємо понад 20 млн тонн пшениці. Але продовольчого зерна (ІІІ і ІV класу) буде половина — 10 млн тонн. З них 3 млн тонн піде на насіння, 2 млн тонн буде видано селянам. Залишається 5 млн тонн за

Похожие работы