Читать реферат по предпринимательству: "Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє

На Полтавщині, за 30 кілометрів від промислового Кременчука в селі Устимівка Глобинського району знаходиться Устимівська дослідна станція рослинництва — одна з небагатьох науково-дослідних установ України, де займаються вивченням та збереженням генетичного різноманіття рослин. Кількісний склад накопиченого генофонду рослин на початок нинішнього року перевищує 20 тисяч колекційних одиниць. Тут вивчаються та зберігаються колекції близько 100 сільськогосподарських культур. Цінність та важливість такого зібрання переоцінити важко, адже генетичні ресурси рослин є основою селекції. Робота з генофондом рослин проводиться під керівництвом Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). Науково-дослідна робота здійснюється в рамках Державної галузевої науково-технічної програми “Генетичні ресурси рослин. Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку рослин України”. Над виконанням завдань цієї програми працюють 16 наукових співробітників, в т. ч. п’ять кандидатів наук та 17 лаборантів. Надзвичайно важливу роль у фінансовій стабільності станції відіграє дослідне господарство. Ведення елітного та репродуктивного насінництва, впровадження новітніх елементів с.-г. технологій, постійний пошук ефективного співробітництва з науковцями та товаровиробниками, забезпечення належного рівня науково-дослідних робіт — ось далеко не повний перелік функцій цього підрозділу станції. Погляд в історію

Перший крок до створення станції було зроблено в 1931 році, і ключову роль в цьому зіграла одна-єдина рослина евкомії в’язолистої — відомого каучуконоса, гостя з субтропіків. Це дерево було завезено в 1907 році місцевим землевласником Василем Васильовичем Устимовичем. Життя цієї непересічної особистості — нащадка старовинного дворянського роду, дипломованого лікаря, освіченої людини свого часу — заслуговує на окрему велику розповідь. Головною справою життя В.В. Устимовича, якій він прослужив близько 50 років, було створення унікального дендрологічного парку, столітній ювілей якого колектив станції святкував в 1993 році. Завдяки наполегливій роботі В.В. Устимовича та групи спеціалістів, в Устимівці з’явилось живе зібрання дерев та кущів, які завозились із садівництв Варшави, Берліна, Львова, Одеси та Кременчука. Насіння і плоди рідкісних порід виписувались із Франції та Америки. На ділянці землі в кілька гектарів було висаджено рослини з найвіддаленіших куточків світу, в тому числі і евкомія в’язолиста. Завжди вважалось, що евкомія у відкритому грунті може рости лише в субтропіках, але сталось диво. Ця рослина прижилась в умовах Українського Лісостепу. Мабуть, саме цей факт зіграв основну роль в створенні при Устимівському дендропаркові опорного пункту із вивчення каучуконосів. У липні 1931 року Устимівський дендрологічний парк було підпорядковано тресту “Каучуконос” ВНДІ каучуконосів МСГ СРСР і розпочато роботу із вивчення та розмноження евкомії. У 1933 році опорний пункт перейменовують в Устимівську науково-дослідницьку станцію Інституту каучуконосів. Вивчається біологія евкомії, шляхом вегетативного розмноження закладаються

Похожие работы