Читать реферат по предпринимательству: "Надрання соя й новий погляд на сівозміни" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Надрання соя й новий погляд на сівозміни

Скоростигла соя дає сільгоспвиробникам шанс не лише зібрати врожай в оптимальні строки, а й увести в сівозміну чудовий попередник для озимини або ж успішно виростати другий урожай після збирання ранніх овочів на Півдні.

Що ближче весна, то швидше селянам потрібно визначатися зі своєю яровиною. Адже вільних площ нині багато: озимини посіяли не стільки, скільки хотіли, та й зійшла вона не вся. Розмірковуючи, що посіяти на своїх полях, аграріям треба враховувати й низку принципових моментів, які можуть вплинути на ефективність виробництва. Наприклад, залежність продукції від експорту. Так, вирощувані в Україні ріпак, значна частина ранніх зернових і кукурудзи, соняшник (у переробленому вигляді) є експорто-орієнтованим товаром, тому ціна на них істотно залежить від цін зовнішнього ринку й спроможності трейдерів швидко вивезти врожай за кордон. З іншого боку, майже всю вироблену в Україні сою споживають вітчизняні підприємства (хоча зовнішній попит також є). Головний споживач цієї культури — швидкозростаюче птахівництво; останнім часом можна спостерігати непогані темпи розвитку й свинарства, яке також поглинатиме велику кількість соєвого шроту.

В принципі, посіви сої в Україні щороку збільшуються, що свідчить про усвідомлення сільгоспвиробниками її перспектив і економічної привабливості. Це є доволі позитивною тенденцією і для рослинницької галузі в цілому, адже соя — один із найбажаніших компонентів у сівозмінах: як і будь-яка бобова культура, вона збагачує грунт органічним азотом і поліпшує його структуру.

Однак ця відрадна тенденція затьмарюється одним сумним фактом: за неофіційними даними, минулого сезону в Україні було висіяно близько 200 тис. га генетично модифікованої сої — це майже половина з 435 тис. га загальних посівів культури. У таку цифру годі було б повірити, якби її не оприлюднив поважний академік УААН (хоча й неофіційно) з трибуни семінару, який відбувся на базі Українського інституту експертизи сортів рослин наприкінці листопада. Ніхто з інших поважних учасників семінару його тоді не виправив.

Трансгенна соя потрапляє в Україну як фуражне зерно, і потім нелегально її поширюють серед господарств уже як посівний матеріал. Слід визнати, попит на нього в Україні доволі високий, адже технологія вирощування такої сої значно “дешевша”, і це спонукає наших не надто заможних сільгоспвиробників, нехтуючи законами, сумлінням, можливими екологічними наслідками, національними інтересами, міжнародним авторитетом своєї країни й іншими неоплачуваними категоріями, братися за вирощування трансгенних продуктів на своїх полях.

Але мета цього матеріалу — не когось викривати чи звинувачувати. Значно корисніше було б розібратися, чи спроможна вітчизняна селекція запропонувати сільгоспвиробникам такі сорти, які, з погляду економічної ефективності їх вирощування, не поступалися б піратським трансгенним.

Щоб відповісти на це запитання, варто спочатку з’ясувати “вузькі місця” в технології вирощування сої, через які аграрії мають найбільше втрат.

Найперше — бур’яни. Боротися з ними треба серйозно, економити на цьому не можна. Якщо з бур’янами боротися належним чином, то за два-три роки тиск цього чинника зменшується, а


Интересная статья: Основы написания курсовой работы