Читать реферат по предпринимательству: "Живлення рослин в інтенсивних системах овочівництва" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Живлення рослин в інтенсивних системах овочівництва

Однією з характерних рис сьогоднішнього розвитку рослинництва у світі, а протягом останніх років і в Україні, є інтенсифікація виробництва. Принципами інтенсивних технологій є концентрація капіталу на одиницю площі з метою значного (часто в десятки разів) підвищення врожайності і, як результат, зниження собівартості продукції. Рівнозначними елементами нових технологій є: високопродуктивне насіння (здебільшого гібриди), сучасні засоби захисту рослин, крапельне зрошення, кваліфікований персонал та відповідна система живлення рослин. Проте практика свідчить, що більшість виробників досі вважає за можливе використовувати екстенсивні технології живлення рослин. Мета статті — показати особливості живлення рослини в інтенсивних системах та освітити деякі аспекти та засоби живлення рослин в інтенсивних технологіях овочівництва. Екстенсивна система живлення рослин складається з двох-трьох агроприйомів: базове внесення фосфорно-калійних добрив та/або гною восени, під час підготовки ріллі, та два-три підживлення азотними добривами під час вегетаціі рослин. У передових господарствах використовують стрічкове прикореневе підживлення звичайними добривами — нітроамофоскою, суперфосфатом, аміачною селітрою та іншими. Норма добрив за технологією внесення не може бути нижчою за 200 кг/га, а самі добрива через низьку їх розчинність рослини використовують тільки частково. Земля ж удобрюється, запаси поживних речовин збільшуються, і їх потім поглинає коріння рослин. Значну частину внесених традиційним способом добрив рослини не використовують, і вона в кращому разі переходить у “резерв” грунту, а часто просто виноситься в грунтові води, забруднюючи довкілля. Іншою рисою традиційних схем є “звуження” поняття живлення рослин тільки до трьох головних елементів — азоту, фосфору та калію. Такі елементи, як кальцій, магній, що належать до групи “мезоелементів”, та мікроелементи — залізо, мідь, цинк, бор та інші — взагалі практично не розглядаються як необхідні. Це пояснюється двома обставинами: q по-перше, наші грунти, насамперед чорноземи, відрізняються високим рівнем забезпеченості цими елементами (кому спаде на думку удобрювати чорноземи кальцієм, якщо тільки в орному шарі його десятки тонн); q по друге, той рівень продуктивності рослин, що його можуть забезпечити традиційні системи, достатньо низький, аби рослина відчула “дефіцит” мікроелементу: чимало факторів росту перебувають у ще більшому дефіциті. В інтенсивних системах ситуація змінюється докорінно. m Біологічні властивості гібридів дають змогу одержувати врожаї в 150 т/га томатів, 120 — огірків, 120 — цибулі (порівняйте, відповідно, 20—6—25 т/га за використання традиційних технологій). m Сучасні засоби захисту рослин дають можливість тримати рослину у “плідному” стані весь вегетаційний період. m Крапельне зрошення забезпечує оптимальну вологість прикореневої зони грунту. За цих умов єдиним фактором, що стримує одержання “біологічного врожаю” в полі, є живлення. При цьому “інтенсивна” рослина потребує до себе іншого ставлення — як до спортсмена-рекордсмена. Те, що в рекордсмена має бути спеціальний збалансований раціон, який відрізняється від раціону пересічної людини, для нас річ

Похожие работы