Читать реферат по предпринимательству: "Ентомологічний комплекс лісомеліоративних насаджень України та заходи з його регулювання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Ентомологічний комплекс лісомеліоративних насаджень України та заходи з його регулювання

За професійного догляду в господарствах України грунтозахисну та водорегулюючу роль, стійкість і довговічність лісомеліоративних насаджень контролюють та регулюють. Однак нині ці насадження здебільшого перебувають у критичному стані. На жаль, не лише через помилки, яких припустилися під час їх закладення та експлуатації.

У законі України “Про загальнодержавну програму формування екологічної мережі України на 2000–2015 роки” передбачено створити 1,7 млн га лісомеліоративних захисних насаджень на деградованих та радіоактивно забруднених землях, у тому числі 174 тис. га полезахисних смуг.

Вивчення комплексу шкідливих комах в умовах зростаючого антропогенного впливу на лісомеліоративні насадження має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Особливо це стосується насаджень, де головною породою є дуб, цінний не тільки в лісовому господарстві. Практичний інтерес становлять і такі породи, як акація біла (насамперед як медоносна рослина), тополя, береза, ільмові, ясен, а також плодові (найчастіше використовують як супутні породи).

За професійного догляду в господарствах України грунтозахисну та водорегулюючу роль, стійкість і довговічність лісомеліоративних насаджень контролюють та регулюють. Однак нині ці насадження здебільшого перебувають у критичному стані. На жаль, не лише через помилки, яких припустилися під час їх закладення та експлуатації. Останнім часом — ще й відсутність у них господаря і, як наслідок, самовільні вирубування. Здебільшого шкідливі комахи-фітофаги віднаходять оптимальні умови для розвитку. Вони стають першими діагностами стану лісосмуг і головною причиною їхнього всихання.

У лісомеліоративних насадженнях провідною породою є дуб звичайний, який зростає в умовах широкого діапазону грунтово-кліматичних умов: від сірих лісових грунтів і чорнозему Лісостепу до темно-каштанових грунтів сухого Степу. Дуб у цих умовах зустрічається в двох головних фенологічних формах: той, що рано розпускається, та той, що розпускається пізно. Тепер, як ніколи, стала очевидною потреба в диференційованому підході до використання цих форм, особливо з погляду підвищення стійкості лісомеліоративних насаджень завдяки заходам боротьби з небезпечними видами комах-фітофагів.

Найважливіші в Україні шкідники лісосмуг такі:

а) шкідники бруньок, плодів і листя — зимовий п’ядун (Operophtera brumata L.), п’ядун-обдирало (Erannis defoliaria Cl.), зелена дубова листовійка (Tortrix viridana L.), глодова листовійка (Archips crataegana Hb.), горіхотвірки (родини Cynipidae), жолудевий довгоносик (Curculio glandium Marsch.), непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.), кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.), золотогуз (Euproctis chrysorrhoea L.), дубовий похідний шовкопряд (Cnetocampa processionea L.), лунка срібляста (Phalera bucephala L.), дубова широкомінуюча міль (Acrocercops brongniardella F.), східний травневий хрущ (Melolontha hippocastani F.), західний травневий хрущ (Melolontha melolontha L.), мармуровий хрущ (Polyphylla fullo L.), сірий волохатий хрущ (Anoxia pilosa F.), червневий хрущ (Amphimallon solstitialis L.), дещо рідше — червонохвіст (Dasychira pudibunda L.), вербова хвилівка (Leucoma salicis L.), дубова чубатка (Notodonta anceps G.);

б) шкідники пагонів та гілок — дубовий заболонник (Scolytus intricatus Ratz.), яблунева клубкоподібна щитівка (Lepidosaphes ulmi L.), акацієва несправжня

Похожие работы