Читать реферат по предпринимательству: "Дози азотних добрив під озиму пшеницю" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Дози азотних добрив під озиму пшеницю

Умови Луганщини є майже екстремальними для ведення аграрного виробництва. І все ж саме вони, за чіткого дотримання технологій, дають змогу одержувати найбільш якісне зерно озимої пшениці.

Погодно-кліматичні умови вирощування озимої пшениці на крайньому Сході України є одними з найскладніших. Основна причина — різко виражений континентальний клімат із значними перепадами температур та опадів протягом року, високою повторюваністю літніх і літньо-осінніх посух і суховіїв. Але, попри це, в 1986–1993 рр. зерновиробництво в Луганській області було відносно стабільним, і середня врожайність становила 32,6 ц/га. У 1994–2000 рр. урожайність озимої пшениці знизилася до 17,1 ц/га. Останніми роками ситуація дещо поліпшилась: урожайність збільшилася до 25,8 ц/га. Крім того, 2004 року, вперше за останнє десятиріччя, було заготовлено понад 30% зерна цієї культури другим і третім класами. Це сталося насамперед завдяки збільшенню використання мінеральних добрив, в основному — азотних. Однак різке їх подорожчання знову поставило зерновиробників у надзвичайно складні умови.

Тому раціональне використання помірних доз азотних добрив під час вирощування озимої пшениці набуло вирішального значення для отримання сталих урожаїв якісного зерна. Слід також зазначити, що поєднання географічних, кліматичних і грунтових умов крайнього Сходу є найсприятливішим в Україні для одержання високоякісного зерна озимої пшениці (певна річ, за умови застосування відповідних технологій).

Для вивчення впливу помірних доз азоту на ріст і розвиток рослин, урожайність і якість зерна озимої пшениці ми впродовж 2001–2004 рр. у польовій сівозміні відділення “Данилівське” Біловодського району Луганської області відпрацьовували технологію їх весняного використання, а в 2004–2005 рр. провели виробничу перевірку отриманих результатів. Висівали два сорти сильної озимої пшениці степового екотипу: Одеська 267 і Тарасівська 87. Саме ці сорти вибрали з урахуванням того, що Одеська 267 найбільш поширена в Луганській області: 2004 року її висіяли на 88,8 тис. га (33,5% загальної площі посіву озимої пшениці). Тарасівська 87 теж займає досить значні площі, бо цей сорт найбільше пристосований до умов крайнього Сходу. Вперше її висіяли восени 2000 року, коли був великий дефіцит насіннєвого матеріалу: від травневих морозів загинула майже половина площ озимини. Тарасівська 87 показала себе найкраще як з погляду підвищення врожайності, так і поліпшення якості зерна. Але основні елементи агротехніки в умовах Луганської області поки що не досліджено.

Ефективність весняного азотного підживлення озимої пшениці відпрацьовували на фоні внесення N30P30 дисковою сівалкою СЗ-3.6 у вигляді тукосуміші, яка складалася з 58 кг/га амофосу (N7P30) і 67 кг/га аміачної селітри (N23) під одну з культивацій під час догляду за чорним паром та під передпосівну культивацію після кукурудзи на силос. Прикореневі підживлення азотом проводили в такі строки: перше — тільки-но агрегат міг пересуватися полем, друге — в середині фази весняного кущення, третє — за 3–4 дні до виходу рослин у трубку. Перед початком молочної стиглості здійснювали позакореневе підживлення розчином сечовини з розрахунку 30 кг/га д.р. азоту.

Внесення збільшених доз азотних добрив у


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы