Читать реферат по предпринимательству: "Годівля та утримання свиней. Поради" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Годівля та утримання свиней. Поради

Свинина є одним із найпоширеніших та найпопулярніших видів м’яса в Україні. Навіть сьогодні, в умовах затяжної споживчої кризи, свинина хоча б двічі на рік, на основні християнські свята — Паску та Різдво — потрапляє на стіл майже кожної української родини. Особливо колоритно й різнобарвно, якщо говорити про палітру страв, це відбувається в сільській місцевості. Хоча в українській мові немає відповідника німецькому “Schweinerstechen” (“свято забою свині”), ця подія, що найчастіше настає в переддень свят та сімейних урочистостей, для багатьох наших селян справді набирає майже врочистої форми. Можна стверджувати, що свинина є не лише невід’ємним елементом української кухні, особливо сільського населення, а й частиною нашої культури. Зрештою, один із базових в українській практиці продуктів свинарства — сало — не без підстав майже перетворився на національний символ. І річ тут не лише у невмотивованому захопленні жирними продуктами, просто впродовж тривалого часу, а почасти — й нині, це один із тих небагатьох висококалорійних, поживних та корисних (саме так, попри доволі поширений пострах перед холестерином) продуктів тваринництва, що не потребує спеціальних методів зберігання і дорогого консервування. Такого сала, яким ласують в Україні, практично не знайдеш за її межами, хіба що в спеціалізованих магазинах для українських емігрантів та заробітчан. Адже не візьме із собою в поле косар чи орач гамбургера або “хот-дога”, а от сало з чорним хлібом і цибулиною — саме те, що треба. Так ставляться до свинини не лише українці, а й більшість європейських народів, особливо данці, німці, чехи і угорці. Визнаним світовим гігантом у галузі свинарства є Китай. Світове виробництво і споживання свинини має стійку тенденцію до зростання (2000 року — на 1,5%), найбільші експортери її — Канада, США і Данія. У 2000 році в Україні налічувалося понад 7,6 млн гол. свиней, 5,2 млн гол. із них — у господарствах населення. Наступного року ситуація дещо поліпшилася, загальне поголів’я свиней навіть зросло до 8,3, у господарствах населення — до 5,4 млн гол. Найбільше свиней утримують у лісостеповій та степовій зонах, однак, якщо говорити про господарства населення, то там ситуація більш вирівняна. За статистичними даними, близько 53–65% господарств населення на селі утримують свиней, на одне господарство припадає 0,5–0,6 свині, що, на нашу думку, не стільки відображає реальний стан, як свідчить про недовіру сільських мешканців до різних переписів. На Львівщині у 2001 році налічувалося понад 270,5 тис. гол. свиней (зростання проти попереднього року становило 4,5%), 244,2 тис. гол. (90,3%) припадало на господарства населення. Найбільшим поголів’я свиней було в Сокальському, Радехівському, Кам’янко-Бузькому та Бродівському районах. Саме в них і означилися певні позитивні зрушення в технології утримання і годівлі свиней (ми говоритимемо про це у пропонованій публікації і сподіваємося, що викладене тут стане в пригоді широкому загалові сільських господарів). Сучасна сільськогосподарська наука розробила чимало систем і способів утримання свиней у великих і середніх господарствах та підприємствах. У багатьох випадках свинарство так інтенсифікувалося та сконцентрувалося, що йшлося навіть про індустріальні

Похожие работы