Читать реферат по предпринимательству: "Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. — надзвичайно шкодочинний бур’ян" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Гірчак повзучий (рожевий) Acroptilon repens L. — надзвичайно шкодочинний бур’ян

Гірчак повзучий — корінний житель Середньої Азії, звідки, завдяки торговельним відносинам, він поширився майже всіма континентами світу, крім Африки. Нині цей шкодочинний бур’ян є в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Росії, Туреччині, Афганістані, Китаї, Індії, Ірані, Іраку, Казахстані, Киргизстані, Монголії, Сирії, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані, Аргентині, Канаді, США, Австралії. В Україні бур’ян обмежено розповсюджений в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях, Республіці Крим та місті Севастополь на загальній площі 443892,82 га.

Родина: Складноцвіті (айстрові) — Asteraceae;

Синоніми: Centaurea repens L., Centaurea picris Pall., Acroptilon picris C.A.M.

Гірчак повзучий — найзлісніший і важковикорінюваний бур’ян серед коренепаросткових. Він засмічує посіви сільськогосподарських культур, сади, виноградники, луки, пасовища. Доволі часто росте вздовж грунтових, шосейних доріг, залізничних колій, по берегах зрошувальних каналів.

Бур’ян надзвичайно шкодочинний. За сильного засмічення повністю витісняє інші рослини та відчутно (на 50–70%) або зовсім знищує врожай польових культур. Материнська рослина гірчака здатна утворювати куртину (розгалуження коренів) діаметром 5–6 м, кількість стебел в якій іноді сягає 400 на 1 м2 . На таких місцях (куртинах) культурні рослини не дають сходів. На одній рослині гірчака може утворитися близько 23000 шт. насінин. Причина загибелі сільськогосподарських рослин — сильне висушування і виснаження грунту гірчаком, який засвоює в 2–5 разів більше поживних речовин і вологи з грунту, ніж будь-яка рослина. Висока шкодочинність бур’яну зумовлена також негативним впливом на культурні рослини токсинів, що виділяє його коренева система.

Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней. Навіть невеликі домішки рослин бур’яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.

І головне, для знищення бур’яну слід проводити багаторазові обробки грунту, внаслідок чого істотно збільшуються витрати на проведення агротехнічних заходів.

Гірчак повзучий (рожевий) — багаторічна коренепаросткова рослина, для якої характерна масивна коренева система, що складається з головного вертикального кореня та горизонтальних коренів, які відходять від нього. Головний, стрижневий, корінь може проникати на глибину 6–10 м, від нього відходять численні бічні горизонтальні корінці, з яких утворюються нові стебла.

Стебло

1. Верхня частина рослини

2. Коренева система

Стебло пряме, ребристе, павутинноопушене, заввишки 60–70 см, гіллясте майже до основи, щільно вкрите волосинками, внаслідок чого вся рослина здається сірувато-зеленою.

Листя

Листки почергові, нижні — черешкові, верхні — сидячі, цільнокраї, середні — лінійно-ланцетні, зубчасті.

Суцвіття — округлі кошики діаметром 1–1,25 см, розміщені на кінчиках гілок. Листочки-обгортки лусочкоподібні, верхні та середні широкі, округлі, зеленуваті; внутрішні — вузькі, з загостреним плівчастим придатком, густоопушені. Всі квітки в кошику однакові за розміром, двостатеві, трубчасті, рожеві.

Плід — сім’янка


Интересная статья: Основы написания курсовой работы