PR-менеджер та PR-директор, почали з'являтись у 2000 році. 2002 року ринок PR-послуг цілковито відокремлюється від рекламного ринку та стає самостійним [3].
Отже, особливістю розвитку вітчизняного бізнес-PR у період кін. XX ст. є екстраполяція зарубіжного практичного досвіду на практику відчизняних підприємств. Започатківцями діяльності стали компанії з іноземними інвестиціями, після чого їхній досвід швидко підхопили великі компанії. У цей час відбувається створення ринку PR-послуг та виокремлення трьох груп його гравців.
Характерною рисою розглянутого періоду є недостатня дослідженість даного питання науковцями,а також практичний брак базової освіти в основних ВНЗ. Така проблема є досить вагомою як для роботодавців(потреба добору кваліфікованого персоналу), так і для людей, що бажають стати спеціалістами у цій сфері (висока вартість та подеколи сумнівна якість навчання у приватних бізнес-школах).
Варто відзначити той факт, що у цей період керівництво багатьох компаній ставить неправильні цілі для служби зв'язків із громадськістю. Отож PR у таких організаціях відповідає не за створення та підтримання певного іміджу, а виконує збутові функції. Проблем також додають хибні стереотипи, пов'язані із самим розумінням застосування цієї концепції.
Розв'язати окреслену проблему дозволить детальне її вивчення з наукового погляду та розроблення практичних рекомендацій для незалежного застосування зв'язків із громадськістю. Крім того, потрібно створити програми з якісного навчання спеціалістів у даній галузі.
Література:
1. Кидисюк Л. Профессия пиарщик// Employment. - 2006. - № 16 - С.24-27
2. Закотій В. Состояние PR в высоких технологиях // PR- менеджер.- К.: Менежмент-21, 2005.- №11 - С.205.
3. Плис Р. Украинский рынок PR: свой путь по западным дорогам /www.publicity-creating.ua
4. Володимир Музика, "Власть и политика", N27, 2-8 червня 2004.- С. 17-22.