(Назад)
(Cкачать работу)Реферат на тему:
Управління стратегічним потенціалом машинобудівного підприємства
Сучасне машинобудівне підприємство, яке функціонує в умовах ринкових відносин, в якості одного із основних факторів забезпечення своєї життєдіяльності, використовує інструмент стратегічного управління, суть якого полягає в розробці довгострокової програми дій для досягнення цілей і вирішення завдань з використанням обмеженого обсягу ресурсів.
Входження промислових підприємств України в Систему світової торгівлі в умовах жорсткої конкуренції зумовлює гостру необхідність організації стратегічного управління потенціалом як одного із найбільш важливих елементів удосконалення механізму управління підприємством.
З розвитком економіки та бізнесу змінюється характер та напрями процесів організації виробництва, реалізації продукції та послуг, інвестування та конкуренції підприємства. Чітко розроблена стратегія забезпечує підприємствам виживання в сучасному середовищі, комерційний успіх та стійкий розвиток.
В умовах конкурентного економічного середовища максимальні можливості промислового підприємства визначаються не максимальними можливостями випуску продукції, а спроможністю підприємства передбачити потенційні зміни в зовнішньому середовищі та готовністю гнучко реагувати на них [5, с. 45].
В сучасному хаотичному середовищі стратегія підприємства розробляється з метою максимального використання внутрішнього потенціалу [6, с. 38].
На сьогодні безліч проблем, пов'язаних з формуванням та оцінкою стратегічного потенціалу підприємств, не лише не вирішені, а, навіть, не обґрунтовані. Наприклад, в наукових дослідженнях недостатньо чітко визначені позиції стосовно створення теоретичного підґрунтя для побудови механізмів формування ефективного функціонуючого стратегічного потенціалу підприємства і технології їх застосування, а також можливості адаптації зарубіжного досвіду до умов вітчизняної економіки. Саме тому розгляд цієї тематики є надзвичайно актуальним і потребує подальшого дослідження.
Проблема управління потенціалом підприємства в сучасній економічній науці займає значне місце як в теоретичних дослідженнях, так і в практичній діяльності менеджерів підприємства. Широкий спектр питань, пов'язаних з концептуальною основою стратегічного управління в цілому та розроблення підходів до аналізу потенціалу підприємства, розкривається в працях Р. Акоффа, І. Ансофа, І. Бланка, К. Боумена, Г. Клейнера, В. Пономаренко, А. Пушкаря, А. Томпсона, А. Тряпухіна, А. Когана, М. Портера, М. Мінцберга, А. Ігнатьєвої, А. Бородіна та інших.
Однак з практичної точки зору, недослідженими залишились питання побудови ефективно функціонуючої системи управління стратегічним потенціалом підприємства, методологічних основ його формування і ефективного використання.
Мету дослідження вбачаємо в узагальненні поняття "стратегічний потенціал підприємства", дослідженні його характерних рис та етапів його формування.
В більшості літературних джерел і на практиці використовується термін стратегічний потенціал підприємства, під яким розуміють сукупність наявних ресурсів та можливостей для розробки та реалізації стратегії підприємства.
Т. Йеннер виділяє таке поняття, як