Читать поиск информации по журналистике: "Збирання зовнішньої інформації. Спостереження як метод збирання Інформації та його види відкрите і приховане, включене і невключене" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

повинне бути скорочене до мінімуму, незалежно від міри довір'я і спорідненості (останнє особливо важливе — не створюйте своїм близьким і рідним зайвого мотиву для тривог).

Цілком очевидно, що побудувати журналістський твір лише на спостереженні майже неможливо. Найчастіше йому сусідять інші спосо­би збирання Інформації, серед яких друге місце займає вивчення доку­ментів і /джерел.

II. Вивчення документів і джерел — важливий етап робото жур­наліста над складними, не репортерськими, а аналітичними матеріала­ми. Як відомо, однією з найважливіших ознак журналістики як масово-інформаційної діяльності є документалізм. Якщо спостереження (так само, як і інтерв'ю) постачає журналістові суб'єктивні знання, то доку­менти, навпаки, дають точну, об'єктивну інформацію.

Під документом сьогодні розуміється усякий матеріальний носій, який створений людиною для закріплення будь-яким способом соціаль­ної інформації з метою передавання її в просторі й часі.

Матеріальними носіями інформації сьогодні є папір, магнітофон­на стрічка, кіноплівка, фотографія, електронний накопичувач інфор­мації тощо. З цього погляду джерела — це різновиди документів, а са­ме: письмові тексти, рукописні чи друковані, аудіо- та відеозаписи роз­мов та подій, фотографії, дискети з цифровими, текстовими матеріала­ми, на основі яких створюються журналістські (а також наукові) твори.

Насамперед слід сказати, що, працюючи в межах певної теми, журналіст мусить весь час її вивчати, поглиблювати свої знання з пев­ної галузі життя, ознайомлюватися з новинками літератури й періоди­ки, бувати в бібліотеках, знати правила бібліографічного пошуку, звер­татися до необхідних джерел у разі потреби. Без роботи з книжкою, журналом, газетою не мислимий сучасний журналіст.

Головна засада при роботі журнашста з документами й джерела­ми — неупередженість. Він не повинен шукати в них підтвердження на­перед придуманої концепції, а, навпаки, концепцію будувати на доку­ментально підтверджених фактах. Бувають випадки, коли вже після за­вершення формування концепції виявляється новий факт, що що кон­цепцію руйнує; тоді підлягає не відкиданню новий незручний факт, а пе­реглядові й уточненню сама вже готова концепція.

У спеціальному дослідженні сформульовані такі правила роботи з документами:

Переконайтеся в тому, що

1) документ створений компетентною (за службовим станови­щем) або спеціально уповеноваженою дія цієї мети особою;

2) обстановка, у якій створювався документ, не вплинула на його зміст;

3) у ньому не спотворені прізвища службових осіб;

4) зміст документа відповідає відбиткові печатки та кутового штампу;

5) документ підписаний уповноваженою для цієї мети особою181

Майстерність журналіста вимірюється, окрім інших чинників, ще й тим, наскільки глибоко він може осмислити джерельну базу майбут­нього твору, скористатися нею, дати в самому тексті необхідні посилан­ня на документи, які стануть вагомим аргументом і переконають чита­ча в правильності позиції автора.

Нарешті, є такі сфери журналістики, де знання документів і дже­рел є обов'язковим, домінує в матеріалі. Такими є, наприклад, виступи на історичні теми, кримінальна хроніка.

Розпочинаючи роботу над будь-яким матеріалом для ОМІ, жур­наліст зобов'язаний


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы