Читать поиск информации по религиоведению: "Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

політики, Інститут розробив серію деталізованих питальників щодо життя ієрархів, священиків, ченців і мирян, які враховують діахронні зміни обставин, що відбулися в період з 1946 до 1989 рр. За десять років праці в рамках проекту “усної історії” УГКЦ ІІЦ було сформовано архів інтерв’ю з очевидцями підпілля, який включає аудіозаписи, розшифровані тексти, фотографії та інші особисті документи, а також зібрано копії матеріалів з архівів КПРС і органів державної влади. Архів нараховує 1487 інтерв’ю, що проводилися на на основі дев’яти різних питальників, кожен з яких складається з 150 питань. Звуковий архів опитувань складається з 2 394 касет (на 60 або 90 хвилин). Збірка документів включає близько 2000 сторінок фотокопій з архівів Комуністичної партії, КГБ, органів радянської влади у справах релігії поряд з багатьма особистими документами громадян, серед яких шкільні дипломи, грамоти про висвячення, ордери на арешт, тюремні вироки, ухвали про депортацію, ордери на обшук та конфіскацію майна, документи про реабілітацію тощо. Інститут зібрав близько 4000 світлин, які зберігаються в окремому архіві разом з копіями. Важливим сучасним технічним досягненням, що значно розширює можливості наукових досліджень, стала повна комп'ютеризація архівних даних, розпочата ІІЦ в 1997 році.

Досвід підпілля був далеко не гомогенним. Він включав численні фази і відображав відмінні долі осіб і спільнот, що становили тіло переслідуваної Церкви. Нагромаджена Інститутом джерельна база “живої історії” підпілля УГКЦ дає змогу науковцю дослідити “з середини” надзвичайно широкий та цікавий спектр проблематики життя греко-католицького підпілля: специфіку опору та пристосування до умов тоталітарної дійсності, здійснення єпископського та священичого служіння, феномен жертовності та мучеництва, збереження та функціонування церковної структури, модифікації літургійної практики, формування нових священичих кадрів, життя греко-католицької сім'ї, релігійне виховання та входження нових членів в катакомбну спільноту, роль жінки в збереженні релігійної традиції преред лицем переслідування, чернече життя тощо.

Одним з першорядних ключів до осмислення досвіду опору та пристосування катакомбної Церкви та її життєздатності є зрозуміння ролі, характеру та суті єпископського служіння, механізмів збереження церковної структури, єрархічної тяглості та та звершення юрисдикції. Саме на цьому суттєвому аспекті життєдіяльності греко-католицького підпілля ми зупинимо нашу увагу.II. Репресії душпастирів “ліквідованої” Церкви

П'ять провідних єрархів УГКЦ, включаючи митрополита Йосифа Сліпого, було арештовано радянськими органами 11 квітня 1945 року. Сталін дав персональне розпорядження щодо ліквідації УГКЦ. Радянський диктатор доцільно вбачав в Греко-Католицькій Церкві структурну основу стійкої релігійної, інтелектуальної, культурної, та політичної опозиції до радянського режиму в західній Україні. В наступні місяці були ув'язнено решту єпископів. Жоден з єрархів не погодився на наполягання НКВД вийти з підпорядкування Римського престолу. В березні 1946 року рішенням Львівського псевдо-собору, проведеного під пильним наглядом НКВД, проголошувалася ліквідація Греко-Католицької Церкви та її злиття з Російською Православною Церквою. В 1949 році