Читать поиск информации по истории: "Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Київський національний університет

ім.Шевченка Т.Г.

ПОШУКОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

Походження

українців, росіян, білорусів та їхніх мов ВСТУП

«Лежать віки, покриті пилом...»«І розійшлися словени по землі...»Сини Дажбожі, Сварога внукиВитоки українського етносуНайдавніші риси української мовиКиївська Русь - ранньоукраїнська державаДавньоруська народність: історична реальність чи ідеологічна вигадка?Про "спільну колиску", "старшого" та "менших" братів"Русь", "Росія", "Великоросія", "Малоросія"?Мовна ситуація в Київській РусіЖивуча помилка Ломоносова«Україна» — це не «окраїна»Що було б, якбиЛІТЕРАТУРАДОДАТОК

Київська Русь - ранньоукраїнська держава

Протягом VII-VIII ст. у процесі дальшої економічної, культурної і мовної консолідації відбувалося переростання окремих етнічно-політичних спільнот (так званих "союзів племен") у феодальні князівства, Таких феодальних князівств було десь 12-14. Унаслідок їх поступового об'єднання на рубежі VIII-IX ст. виникла могутня держава Русь, яка в історіографії XIX ст. дістала назву Київська Русь. Спочатку Київська Русь складалася лише з Київської, Чернігівської та Переяславської земель, тобто вона не виходила за межі протоукраїнської етномовної території. На цій же території містився й політичний, економічний та культурний центр держави - Київ. На 60-ті pp. IX ст. Київська Русь також об'єднувала лише українські племена - полян, деревлян, південних дреговичів та чернігівську частину сіверян. В останній чверті IX ст. влада київського князя поширилася на полочан і смоленських кривичів, а після того, як у 882 p. Київ захопив новгородський князь Олег, до Київської Русі було приєднано й землі псковських кривичів та ільменських словенів. Наступник Олега князь Ігор підкорив уличів і тиверців. Протягом Х - початку XII ст. до Київської Русі увійшли всі землі східних слов'ян і багатьох неслов'янських племен (фінно-угорські племена мурома, меря, весь, балтійська голядь, тюркські торки і берендеї та ін.). Таким чином, уже на початок Х ст. Київська Русь стала нестійкою конфедерацією "племінних княжінь", демонструючи, за словами М. Брайчевського, драматичне переплетення доцентрових і відцентрових тенденцій. Що це була за держава і який народ має підстави називати її своєю? Питання етнічної належності Київської Русі давно викликає запеклі суперечки й стало не тільки науковою, але й політичною проблемою. Історики царської Росії твердили, що державу Русь заснували росіяни. Вони нібито були найдавнішим слов'янським етносом, а українці й білоруси, за цією логікою, відгалузилися від росіян пізніше. Ще в "Синопсисі" І. Гізеля (вийшов друком 1674 р. у Києво-Печерській лаврі й видавався близько 30 разів, останнє видання - 1836 р.), який аж до початку XIX ст. був у Російській імперії основним підручником з історії, Київську Русь проголосили першим етапом російської державності. Першою російською державою вважав Київську Русь і відомий російський історик М. Карамзін (1776-1826), який у 12-томній "Истории государства Российского" (1816-1829 pp.) назвав княжий Київ "матерью городов русских", розуміючи це як "російських". Концепцію М. Карамзіна продовжив у середині XIX ст. російський історик і журналіст за фахом акад. М. Погодін (1800-1875). Він

Похожие работы