- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
зі здійсненням якої почалося піднесення економіки Японії та азійських «тигрів» (1945 р. і надалі). На тлі таких зауважень у межах проголошеного в Україні курсу реформ важливо оцінити те, наскільки адекватним є наявний тип економічного мислення населення відповідно до вже обраного напряму реформ згідно із задекларованими змінами в діяльності держави щодо її економічної політики та відповідної поведінки населення й бізнесу.
Важливими в такому сенсі є погляди населення щодо політичного режиму, оскільки кожний із них має різний ступінь відповідальності за підвищення рівня добробуту населення. У крайніх ідеологемах щодо цього, з одного боку, потрібна «невидима рука ринку» з державою - «нічним охоронцем», а з іншого - централізоване планування та соціальна відповідальність держави. Це, зрештою, означає, що «комунізм і лібералізм - це якщо не рідні, то двоюрідні брати, два абстрактних теоретичних вчення, що витають над тривіальними фактами реального світу. В обох теоріях не вистачає того, що ми називаємо капіталом людського духу й волі (нім. Teilst - and Willens - Kapital), - нових знань, інновацій, підприємництва, лідерства та організаційних здібностей».
Наведене зобов’язує сучасного дослідника зосередити свої зусилля саме на тому, чого не вистачає в зазначених абстрактних теоріях, що робить їх невідповідними вимогам часу,а саме на питаннях стосовно настроїв, які панують поміж населення, та поведінки суб’єктів економічної діяльності. Саме цьому, власне, і присвячено статтю, що була підготовлена спочатку як тези для доповіді на круглому столі, проведеному в Інституті стратегічних досліджень з теми «Імплементація Угоди про асоціацію України з ЄС: рік перший».
З огляду на те, що авторитарний режим політичного правління досить часто характеризується більшим ступенем патерналізму та водночас меншою участю громадянського суспільства у вирішенні питань соціально-політичного характеру, вартими уваги є відповідні респондентські оцінки населення України. Так, третина опитаних у листопаді 2015 р. в Україні (32,6 %) вважають, що авторитарне правління може мати перевагу над демократією (вказує на вияви патерналізму для цієї частини суспільства), а кожний четвертий опитаний (23,9 %) зазначив, що політичний режим у державі не має для нього значення (вказує на вияви політичного абсентеїзму та пасивності частки респондентів). При цьому варто зазначити, що кількість прихильників авторитаризму збільшилася в період із серпня (28,8 %) по листопад (32,6 %) 2015 р. (табл. 1). Таблиця 1 Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети «З яким із наступних тверджень Ви найбільше погоджуєтеся ?», %
Показник | Серпень 2015 р. | Листопад 2015 р. |
Демократія має перевагу над усіма іншими формами | 44,3 | 43,5 |
політичних систем | ||
За деяких обставин авторитарне правління має перевагу над демократією | 28,8 | 32,6 |
Для таких людей, як я, немає значення, правління є демократичним чи авторитарним | 26,9 | 23,9 |
Проведене дослідження також свідчить про те, що більшість респондентів готові поступитися власними політичними свободами задля економічного зростання держави (можна вважати опосередкованою прихильністю до
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы